Президент присвоїв почесні найменування військовим частинам ЗСУ

Президент Володимир Зеленський присвоїв почесні найменування військовим частинам ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідні укази №590/2020 - №593/2020 від 28 грудня опубліковані на сайті глави держави.

 

Президент, зокрема, "з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, а також ураховуючи зразкове виконання поставлених завдань та високі показники в бойовій підготовці", 1194-му окремому батальйону радіоелектронної боротьби Повітряних cил ЗСУ присвоїв почесне найменування імені отамана Кирила Бондарука.

76-му окремому полку зв'язку радіотехнічного забезпечення Повітряних сил ЗСУ присвоєно почесне найменування імені В'ячеслава Чорновола.

Крім того, 36-й шляхо-відновлювальний полк Державної спеціальної служби транспорту отримав почесне найменування "Конотопський", а 26-та окрема бригада Державної спеціальної служби транспорту – найменування "Дніпровська".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.