Автограф Винниченка і справа Кармалюка: Вінницький архів виклав онлайн рідкісні документи

У Державному архіві Вінницької області влаштували онлайн виставку особливо цінних документів, зокрема, показали автографи діячів УНР і судову справу Устима Кармалюка.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

"Ми оцифрували та представили усім зацікавленим можливість побачити рідкісні, я б навіть сказав, унікальні історичні документи різних епох, які в нас зберігаються.

Це, зокрема, автографи видатних діячів української державності, вищих посадових осіб. Наприклад, особисті підписи голови Директорії УНР Володимира Винниченка і гетьмана України Павла Скоропадського, а також Симона Петлюри – голови управи Всеукраїнської Спілки Земств", - повідомив Завальнюк.

За його словами, держархів на Вінниччині зберігає цілу низку документів, які можуть зацікавити істориків та усіх, хто цікавиться таємницями минулого України.

Наприклад, серед представлених на виставці документів є судова справа Устима Кармалюка і метричний церковний запис про вінчання Михайла Коцюбинського з Вірою Дейшею, особова справа державного та громадського діяча Дмитра Марковича.

Цікавими відбитками своєї епохи слугують судова справа одного з фундаторів авіації – морського офіцера Олександра Можайського і документи про розстріл більшовиками відомої на Поділлі поміщиці і благодійниці княгині Марії Щербатової тощо.

Документи, представлені в експозиції, виставлені у вільному доступі. Їх можна побачити за посиланням на сайті Державного архіву Вінницької області.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.