У Росії помер колишній подвійний агент британської та радянської розвідок

У Москві помер колишній офіцер британської Таємної служби розвідки Джордж Блейк, який використовував свою посаду для шпигування на користь Радянського Союзу. Блейку було 98 років — за життя він був учасником безлічі пригод і став шанованою людиною у сучасній Росії.

Про це розповідає Бабель із посиланням на CNN.

 
Джордж Блейк, 2001 рік

Російська розвідувальна спільнота вшанувала померлого подвійного агента, згадуючи резонансність його постаті, яка стала об'єктом для досліджень, опису в літературі та кінематографі. Сам колишній шпигун вважав себе іноземною автівкою, яка призвичаїлась до російських доріг.

Блейк був одним із останніх подвійних агентів у лавах британської розвідки, виявлення яких принизило спецслужби в розпал холодної війни.

Він народився у 1922 році в Нідерландах, наприкінці Другої світової став працювати на Таємну службу розвідки Великої Британії. У 1950 році його схопили військові КНДР, і за три роки полону в цій країні він таємно став комуністом.

Після звільнення Блейк повернувся до Британії, де продовжив роботу на розвідку, одночасно працюючи на СРСР. Він здавав британських агентів радянським спецслужбам, що призвело до страт та ліквідації шпигунської мережі у Східній Німеччині.

У 1961 році Блейка заарештували та засудили до 42 років тюрми за роботу на СРСР, але він фантастичним чином зміг втекти вже через п'ять років — за допомогою співкамерників, активістів пацифістського руху та драбини, зробленої з підручних предметів.

Шпигуна таємно вивезли з Британії до Західної Європи, якою він мандрував інкогніто, аж поки не дістався Східного Берліну. У СРСР Блейка вважали героєм. Він прожив решту свого життя у Москві.

Після падіння комуністичного режиму колишній шпигун заявляв, що вірив, ніби світ уже стоїть на порозі комунізму — за його словами, це була ідея, варта будь-яких засобів.

Володимир Путін у 2007 році нагородив Блейка орденом Дружби, а після його смерті 26 грудня випустив заяву, в якій назвав його неперевершеним професіоналом, який упевнено працював заради миру в усьому світі.

Британська розвідка довела, що Блейк зрадив 42 агенти, хоча сам він запевняв, що видав цілих 600.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.