У Німеччині через 400 років церква вибачилася за спалення «відьом»

Католицька церква баварського міста Айхштетт вибачилася за спалення і тортури людей за підозрою у чаклунстві в період з XV по XVIII століття.

Про це пише The Independent.

 

Архієпископ Айхштетту назвав події 400-річної давнини "кривавою раною в історії церкви" і заявив, що церква відкриє памʼятний знак на честь жертв. Усіх засуджених реабілітували.

Церква Айхштетт підтримала кампанію реабілітації жертв "полювання на відьом", яку в Німеччині запустили в 2011 році. З тих пір понад 50 німецьких міст, включаючи Лейпциг і Кельн, засудили звірства церкви і реабілітували страчених за обвинуваченням у чаклунстві. Деякі міста навіть змінили назви вулиць на честь жертв.

В Європі за підозрою у чаклунстві в цілому стратили близько 60 тисяч осіб, 25 тисяч з яких на території сучасної Німеччини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.