В польському Сеймі створили парламентську групу з підтримки Меморіалу «Бабин Яр»

Депутати польського Сейму вбачають у створенні групи можливість для міжнародної спільноти вшанувати пам'ять трагедії, згадати 1,5 мільйона євреїв, розстріляних нацистами у Східній Європі та винести уроки з минулого

Про це повідомляє УНІАН.

17 грудня польський Сейм оголосив про створення парламентської робочої групи до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру. Робоча група має на меті вшанувати і донести пам'ять про трагедію Бабиного Яру майбутнім поколінням.

Спікер парламенту оголосив про створення групи під офіційною назвою "Парламентська група з питань вшанування пам'яті про злочин Голокосту в Бабиному Яру – для Європи Вільної від Геноциду і Ненависті". До її складу увійшли 7 учасників: Моніка Фалей (Monika Falej), Мачей Копец (Maciej Kopiec), Анита Кухарська-Дзедзіч (Anita Kucharska-Dziedzic), Барбара Новацка (Barbara Nowacka), Марек Рутка (Marek Rutka), Анджей Шейма (Andrzej Szejma) і Катаржина Уеберхан (Katarzyna Ueberhan).

Як вказано у регламенті групи, метою її створення є "популяризація проблематики, пов'язаної з геноцидом, вшанування пам'яті жертв, а також передача послання майбутнім поколінням про те, на що здатні тоталітарні режими, які проводять етнічні і расові чистки".

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.