В польському Сеймі створили парламентську групу з підтримки Меморіалу «Бабин Яр»

Депутати польського Сейму вбачають у створенні групи можливість для міжнародної спільноти вшанувати пам'ять трагедії, згадати 1,5 мільйона євреїв, розстріляних нацистами у Східній Європі та винести уроки з минулого

Про це повідомляє УНІАН.

17 грудня польський Сейм оголосив про створення парламентської робочої групи до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру. Робоча група має на меті вшанувати і донести пам'ять про трагедію Бабиного Яру майбутнім поколінням.

Спікер парламенту оголосив про створення групи під офіційною назвою "Парламентська група з питань вшанування пам'яті про злочин Голокосту в Бабиному Яру – для Європи Вільної від Геноциду і Ненависті". До її складу увійшли 7 учасників: Моніка Фалей (Monika Falej), Мачей Копец (Maciej Kopiec), Анита Кухарська-Дзедзіч (Anita Kucharska-Dziedzic), Барбара Новацка (Barbara Nowacka), Марек Рутка (Marek Rutka), Анджей Шейма (Andrzej Szejma) і Катаржина Уеберхан (Katarzyna Ueberhan).

Як вказано у регламенті групи, метою її створення є "популяризація проблематики, пов'язаної з геноцидом, вшанування пам'яті жертв, а також передача послання майбутнім поколінням про те, на що здатні тоталітарні режими, які проводять етнічні і расові чистки".

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.