Львівщина ревіталізує 16 пам’яток культурної спадщини

У Львівській області в межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» для 16 місцевих пам’яток культурної спадщини напрацюють комплексні програми ревіталізації.

Про це повідомляє пресслужба ЛОДА.

 
Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

Зазначається, що проєкт ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.

"Як реставрувати? Чи варто відновити у первісному вигляді? Хто буде добрим господарем? Як зробити так, щоб надалі палац, костел чи храм не занепав, а навпаки – став туристичним "магнітом" для регіону та країни загалом?

Що про майбутнє пам'ятки думає громада і чи готова брати відповідальність на себе? Про все це і набагато більше йдеться у проєкті, який передбачає створення 16 "дорожніх мап" для 16 пам'яток", – написали у пресслужбі.

До проєкту увійшли такі об'єкти:

Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода".

Замок XV-XVII ст. у с. Свірж.

Замок XVІІ ст. у с. Старе Село.

Замок-палац XVI-XVII ст. у смт Поморяни.

Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди.

Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт Підкамінь.

Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків.

Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе.

Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль.

Костел 1758 р. у с. Годовиця.

Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт Щирець.

Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків.

Дерев'яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї.

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі.


Зазначається, що усі ці пам'ятки – в списку, який Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво". Більшість об'єктів – у державній власності та на балансі департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, але місцеві громади їх не використовують повноцінно. Деякі – частково знищені та не достатньо привабливі для туристів.

"Ми добре розуміємо, що пам'ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні.

Через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами.

Такі "дорожні карти" для об'єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку", – пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

Крім того, у межах проєкту створять промоційні 3D-поштівки, які, завдяки мобільному додатку "Кишенькова Львівщина", можна буде переглянути у форматі доповненої реальності.

Загальний бюджет проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" – майже два мільйони гривень, а готові візійні мапи для 16 пам'яток Львівщини мають з'явитися восени 2021 року. Наразі роботи – на початковому етапі: дослідження ситуації з обраними пам'ятками і збір та аналіз думок представників громад.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.