Львівщина ревіталізує 16 пам’яток культурної спадщини

У Львівській області в межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» для 16 місцевих пам’яток культурної спадщини напрацюють комплексні програми ревіталізації.

Про це повідомляє пресслужба ЛОДА.

 
Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

Зазначається, що проєкт ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.

"Як реставрувати? Чи варто відновити у первісному вигляді? Хто буде добрим господарем? Як зробити так, щоб надалі палац, костел чи храм не занепав, а навпаки – став туристичним "магнітом" для регіону та країни загалом?

Що про майбутнє пам'ятки думає громада і чи готова брати відповідальність на себе? Про все це і набагато більше йдеться у проєкті, який передбачає створення 16 "дорожніх мап" для 16 пам'яток", – написали у пресслужбі.

До проєкту увійшли такі об'єкти:

Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода".

Замок XV-XVII ст. у с. Свірж.

Замок XVІІ ст. у с. Старе Село.

Замок-палац XVI-XVII ст. у смт Поморяни.

Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди.

Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт Підкамінь.

Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків.

Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе.

Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль.

Костел 1758 р. у с. Годовиця.

Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт Щирець.

Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків.

Дерев'яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї.

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі.


Зазначається, що усі ці пам'ятки – в списку, який Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво". Більшість об'єктів – у державній власності та на балансі департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, але місцеві громади їх не використовують повноцінно. Деякі – частково знищені та не достатньо привабливі для туристів.

"Ми добре розуміємо, що пам'ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні.

Через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами.

Такі "дорожні карти" для об'єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку", – пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

Крім того, у межах проєкту створять промоційні 3D-поштівки, які, завдяки мобільному додатку "Кишенькова Львівщина", можна буде переглянути у форматі доповненої реальності.

Загальний бюджет проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" – майже два мільйони гривень, а готові візійні мапи для 16 пам'яток Львівщини мають з'явитися восени 2021 року. Наразі роботи – на початковому етапі: дослідження ситуації з обраними пам'ятками і збір та аналіз думок представників громад.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.