У Львові ініціюють перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема

Наступного року відзначатимуть 100-річчя Станіслава Лема.

Про це написав на своїй сторінці у facebook Микола Княжицький народний депутат України з фракції "Європейська Солідарність", передає "Еспресо.Захід".

 

"У світі знають його фантастику і футурологію. А я люблю "Високий замок", твір про Львів. Коли читаєш спогади Лема, думаєш, як багато витерпіли його мешканці. І як змінювалися назви вулиць.

Лем народився на вулиці Браєровській. У радянські часи це була вулиця Галана, зараз вулиця Лепкого коло Університету. Так хочеться, щоб українські назви більше ніколи не змінювалися. Назви на честь і українських героїв і великих представників інших народів, які були нашими добрими сусідами. Один з них – Станіслав Лем", - йдеться в повідомленні.

Він також наголосив, що в його окрузі є вулиця з безглуздою і комічною назвою Садова.

"Ніяких садів на цій вулиці немає. Ми з Уляною Пак, яка була депутатом міськради від цього округу і обрана зараз, пропонуємо фракції ЄС у міськраді ініціювати перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема", - зауважує депутат.

Микола Княжицький висловив сподівання, що мер Львова Андрій Садовий підтримає зміну назви вулиці.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.