У Львові ініціюють перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема

Наступного року відзначатимуть 100-річчя Станіслава Лема.

Про це написав на своїй сторінці у facebook Микола Княжицький народний депутат України з фракції "Європейська Солідарність", передає "Еспресо.Захід".

 

"У світі знають його фантастику і футурологію. А я люблю "Високий замок", твір про Львів. Коли читаєш спогади Лема, думаєш, як багато витерпіли його мешканці. І як змінювалися назви вулиць.

Лем народився на вулиці Браєровській. У радянські часи це була вулиця Галана, зараз вулиця Лепкого коло Університету. Так хочеться, щоб українські назви більше ніколи не змінювалися. Назви на честь і українських героїв і великих представників інших народів, які були нашими добрими сусідами. Один з них – Станіслав Лем", - йдеться в повідомленні.

Він також наголосив, що в його окрузі є вулиця з безглуздою і комічною назвою Садова.

"Ніяких садів на цій вулиці немає. Ми з Уляною Пак, яка була депутатом міськради від цього округу і обрана зараз, пропонуємо фракції ЄС у міськраді ініціювати перейменування вулиці Садової на вулицю Станіслава Лема", - зауважує депутат.

Микола Княжицький висловив сподівання, що мер Львова Андрій Садовий підтримає зміну назви вулиці.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.