У МКІП розповіли, як Україна повертатиме вилучене в ексрегіонала Маркова «скіфське золото»

Міністерство культури та інформаційної політики у рамках своїх повноважень візьме участь у поверненні в Україну «скіфського золота», яке ексдепутат Одеської міськради та член ПР Олег Марков намагався продати у РФ.

Це буде зроблено за умови, якщо фахівці встановлять, що ці ювелірні прикраси походять з України. Про це йдеться у відповіді МКІП на інформаційний запит Укрінформу.

 

"Необхідно зазначити, що приналежність предметів археології до культурних цінностей України може бути встановлена на підставі проведення фахівцями комплексної мистецтвознавчої експертизи, у тому числі із застосуванням технологічних досліджень предметів.

У разі підтвердження інформації про походження культурних цінностей з території України, Міністерство культури та інформаційної політики у межах своїх повноважень візьме участь у процедурі їх повернення", - наголосили у відомстві.

Зазначається, що до Мінкультури та інформполітики надійшло звернення народного депутата Єлизавети Богуцької, у якому вона просить МКІП залучити механізми Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності та невідкладно вжити всіх можливих заходів реагування для повернення культурних цінностей, які перебувають у РФ.

Вона також просить максимально залучити до цього процесу, а також до розслідування обставин їх виявлення та контрабандного вивезення з України Міністерство закордонних справ та СБУ, Службу зовнішньої розвідки, Національну поліцію та Національне бюро Інтерполу.

"Міністерство направило лист до Національної поліції України з проханням здійснити перевірку викладених фактів та вжити заходів реагування у межах міжнародної поліцейського співробітництва", - додали у МКІП.

Відомство також вже направило лист до Служби безпеки України з проханням здійснити перевірку повідомлених фактів з метою встановлення обставин справи щодо продажу предметів археології на території РФ.

Ще з одним листом МКІП звернулося до Служби зовнішньої розвідки, у якому просить за можливості уточнити перелік культурних цінностей, які були вилучені на території РФ у Олега Маркова, та інформацію, що міститься в експертних висновках російських фахівців щодо автентичності та походження предметів археології.


Як відомо, 20 листопада колишнього депутата Одеської міськради та члена Партії регіонів Олега Маркова заарештували в Москві за підозрою в контрабанді ювелірних прикрас, які належать до "скіфського золота".

За даними ЗМІ, унікальні культурні цінності, серед яких є амфора, старовинне намисто, золотий браслет, пластини та медальйон із зображенням античних героїв, золоті пластини із зображенням оленя та левом, що при обшуку були виявлені у Маркова поліцією, вивезені з України контрабандою.

За словами адвоката Маркова, його підзахисний свою вину не визнав і має намір оскаржити свій арешт.

Олег Марков у 2013 році після арешту свого скандально відомого брата, спонсора терористів Ігоря Маркова, залишив Україну, побоюючись затримання. У 2014 році в Москві його затримали за скоєну, імовірно під впливом наркотичних речовин, ДТП в центрі міста, але після розслідування відпустили на волю.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.