Вежа з черепів у центрі Мехіко: археологи зробили нове відкриття. ВІДЕО

Археологи з Мексиканського Національного інституту антропології та історії розкопали нові частини ацтекської вежі з черепів, розташованої безпосередньо під центром сучасного Мехіко.

На думку експертів, виявлені частини споруди – це фасад і східна частина башти, яка загалом, як підрахували вчені, містить 119 черепів, на додачу до сотень інших, знайдених раніше, повідомляє ВВС. Україна.

 
ФОТО: reuters

Вперше вежу Вей Цомпатлі, відому за легендами й історичними документами, виявили у 2015 році під час реставрації старовинної будівлі у центрі столиці.

Імовірно, ця споруда є жертовником у святилищі ацтекського бога сонця, війни і людських жертвоприношень.

Вежа з черепів була розташована збоку в храмі Віцилопочтлі – верховного божества і патрона столиці ацтеків Теночітлана.

Ацтеки, які говорили мовою науатль, населяли досить істотну частину центральної Мексики і мали свою державу, що датується XIV-XVI ст.

Їхню цивілізацію завоювали іспанські конкістадори, які на чолі з Ернаном Кортесом захопили Теночітлан у 1521 році.

Відомо, що подібна споруда, складена з людських останків, наводила жах на солдатів, які прибули на американський континент разом із конкістадорами.

Ця структура у формі циліндра розташована поруч із центральним собором Мехіко, побудованим на тому місці, де знаходився Темпло Майор - головний храм Теночітлана.

"Темпло Майор продовжує нас дивувати, тому що Вей Цомпатлі, без сумніву, є однією з найбільш вражаючих археологічних знахідок, зроблених у Мексиці за останні роки", - сказала міністерка культури Алехандра Фраусто.

Археологи встановили, що цю вежу діаметром 4,7 метра споруджували у три прийоми, приблизно з 1486 по 1502 рр.

Спочатку вчені вважали, що усі виявлені черепи належали воїнам, однак з'ясувалося, що частина з них – це останки жінок і дітей. Це дало підстави вважати, що тут також робили жертвопринесення ацтекським богам.

"Хоча ми не можемо з точністю сказати, як багато з них були воїнами, можливо, якась частина була захоплена для принесення в жертву, - сказав археолог Рауль Баррера. - Але ми знаємо, що вони стали частиною сакральної жертви, дарами богам або навіть самі стали персоніфікувати божества".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.