Журі опублікувало остаточну версію Великого герба і запропонувало від нього відмовитися

Про це повідомляє МКІП із посиланням на протокол засідання.

За результатами роботи Журі Оргкомітет визначив:

-         першу премію – призначити ескізному проекту під девізом 077077 (Олексій Кохан) із зауваженнями;

-         другу премію – не призначати;

-         третю премію – призначити ескізному проекту під девізом 170727 (авторському колективу у складі: Іван Турецький, Лук'ян Турецький, Ігор Глоба, Дмитро Дубілет, Іван Сварник).

Переможці отримають грошову винагороду у розмірі:

-         перша премія – 100 000 гривень;

-         третя премія – 30 000 гривень (буде розділена порівну між авторським колективом).

Пояснювальна записка до ескізу переможця

За правилами геральдики класична схема великого (повного) герба (на прикладі Великої Британії) складається з таких елементів у такій послідовності: 1) гербовий щит (малий герб) — у центрі композиції; 2) надгерб (зображення над гербовим щитом); 3) і 4) щитотримачі — з боків щита; 5) фундамент під щитом — стрічка з девізом, орденський знак, символічна рослинність.

У монархічних гербах надгерб складається з лицарського шолому, намітки, нашоломного клейноду та рангової корони правлячого монарха — короля, цісаря, князя, герцога тощо. У гербах країн із республіканським устроєм надгерб або відсутній зовсім, або його роль виконує клейнод (від нім. Kleinod — "коштовність"). Наприклад: над гербовим щитом Латвії зображені три золоті зірки, що символізують три історичні землі — Латгалію, Земгалію та Курземе.

У пропонованому проєкті Великого Державного Герба України використано знаки, які символізували державність України протягом усієї її славної історії.

Гербовим знаком сучасної Української держави затверджено Тризуб — особовий знак князя Володимира Великого за зображеннями на монетах Х століття. Кожен князь із роду Рюриковичів мав свій індивідуальний варіант тризуба. Крім того, в ХІІ–ХІІІ ст.ст. київські князі мали печатки із зображенням Архангела Михаїла, котрий з часом витіснив тризуби.

У XIV ст. Великий князь Ґедимін, який захопив Київ і називав себе "королем Литовським і Руським", теж обрав собі за емблему ангела. Із XV ст. білий ангел стає вже емблемою Київської землі, а пізніше його образ часто з'являється на прапорах українського козацтва. Гетьман Богдан Хмельницький мав Велику Корогву з образом Архангела.

Після занепаду Київської Русі естафета державності переходить до міцного Галицько-Волинського королівства, емблемою якого був золотий лев, що спинається на скелю. А після загарбання Річчю Посполитою галицько-волинських земель золотий лев продовжував використовуватися як герб Руського воєводства.

На зміну галицько-волинській державі, яка занепала, виникає козацька республіка — Запорізька Січ, яка розпочинає боротьбу проти польського панування. Під проводом гетьмана Богдана Хмельницького визвольна війна увінчується успіхом, Україна здобуває незалежність і печатка Війська Запорізького із зображенням козака із самопалом на плечі стає, власне, символом тогочасної української держави.

Після того, як Російська та Австрійська імперії поділили між собою українські землі, вони починають нав'язувати і свою символіку. Але 1848 року в Австро-Угорщині спалахує повстання, й у Львові постає Головна Руська Рада, яка затверджує зображення золотого лева як національний герб.

У 1916 році у вирі Першої Світової війни пресова квартира Легіону Українських Січових Стрільців розробила проєкт герба Соборної України — Архангел Михаїл тримає щит із зображенням золотого лева. Цей знак, який символізує єдність східних і західних українських земель, був зображений на бойовому знамені та відзнаках УСС. (Проєкт виконав Іван Іванець). Подібну емблему у поєднанні з тризубом мали й київські Січові Стрільці у 1918 році.

Після розвалу Австро-Угорської та Російської імперій постає Українська Народна Республіка, гербом якої 22 березня 1918 року Центральна Рада затверджує золотий Тризуб князя Володимира Великого у оливковому вінку. (Художник — академік Василь Кричевський). Постає й Західноукраїнська Народна Республіка, гербом якої 13 листопада 1918 року затверджується у синьому полі золотий лев.

За правління гетьмана Павла Скоропадського гербом Української Держави було зображення козака із самопалом, а над ним — Тризуб. (Художник Георгій Нарбут).

Після втрати Україною незалежності використання національної символіки в Україні було заборонене, але різні українські організації в Західній Україні та на еміграції продовжували використовувати національні символи — Архангела, Лева, Тризуб.

У 1930-і роки в Празі відомий геральдист Микола Битинський розробив проєкт державних відзнак, зокрема Великого Державного Герба України, де поєднав емблеми всіх історичних українських земель і використав зображення Архангела та Лева як щитотримачів.

Перебуваючи в складі СРСР, Українська РСР одержала безликий, штучно створений герб, який майже не відрізнявся від такого ж герба РРФСР, який був складений із повним ігноруванням історичних традицій і відповідав лише панівній комуністичній ідеології.

24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила малий Державний Герб України — у синьому полі п'ятикутного щита золотий Тризуб. (Проєкт виконали А. Ґречило, О. Кохан, І. Турецький).

У пропонованому проєкті Великого Державного Герба поєднано основні історичні національні символи України. Відповідно до статті 20 Конституції України обов'язковими елементами Великого Державного Герба є малий Державний Герб та герб Війська Запорізького. При чому, головним елементом є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

А тому малий Державний Герб України розміщений у центрі композиції — як символ тисячолітньої традиції державотворення. Над гербовим щитом — надгерб у вигляді корогви з косицями із зображенням герба Війська Запорізького — козака із самопалом, як символ мужньої боротьби українського народу за свободу і незалежність.

З боків почесні охоронці герба щитотримачі — срібний Архангел Михаїл та Золотий Лев у позі "спинається на скелю", які символізують соборність та неподільну єдність усіх українських земель на вічні часи — Лівобережжя та Правобережжя, Півночі та Півдня.

Золоте колосся пшениці символізує багатство української землі та працьовитість нашого народу, його хліборобську славу. Червоні ґрона ягід калини — символ поетичної душі народу, його потяг до краси, до мистецтва.

Відповідно до статті 5 Конституції, Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. А тому в Державному Гербі України відсутні будь-які монархічні ознаки.

Стаття 20 Конституції України не визначає випадків застосування Великого Державного Герба України.

Опис

У синьому полі п'ятикутного із золотою облямівкою щита золотий Тризуб; над щитом золота корогва з двома косицями із зображенням запорозького козака із самопалом на плечі та шаблею при боці у червоному однострої, повернутого вліво; з боків — щитотримачі: архангел Михаїл у срібних воїнських обладунках, із золотим німбом, золотим хрестом на грудях та піднесеним у правиці вгору вогняним мечем, а також золотий коронований лев у позі "спинається на скелю" із червоним язиком та озброєнням; під щитом — золоте колосся пшениці та стиглі ґрона ягід калини, оповиті синьо-золотою стрічкою.

Журі також запропонувало відмовитися від ідеї запровадження Великоги герба: 20 листопада 2020 року вирішили рекомендувати Кабінету Міністрів України звернутися до Комісії з питань правової реформи при Президентові України з пропозицією розгляду на її засіданні змін до статті 20 Конституції України в частині, що стосується встановлення великого Державного Герба України як єдиного Державного Герба України - символа, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. "Про Державний герб України".