На узбережжі Англії археолог-аматор знайшов рештки нового виду морського дракона

Британський археолог-аматор знайшов на південному узбережжі Англії раніше невпізнаного морського дракона.

Про це повідомляє CNN.

 

Добре збережені рештки виявили на узбережжі у графстві Дорсет. Археолог-аматор Стів Етчес подумав, що скамʼянілість настільки незвичайна, що віддав її для вивчення експертам з Університету Портсмуту.

Виявилось, що скамʼянілі рештки цього виду іхтіозаврів були детально описані в дослідницькій роботі Меган Джейкобс, студентки палеонтології з Університету Портсмуту.

Двометрового іхтіозавра, який жив 150 мільйонів років тому, назвали "морським драконом Етчеса" (Thalassodraco etchesi). Чоловік заявив, що для нього велика честь, що відкриття назвали на його честь.

Вчені ідентифікували пʼять видів іхтіозаврів пізньоюрського періоду у Великій Британії. Вони відомі як морські дракони через їхні зазвичай великі зуби та очі.

За словами Джейкобс, скамʼянілості іхтіозаврів цього періоду рідкісні, але ця добре збереглася, оскільки після смерті осіла на дуже мʼякому морському дні. Завдяки цьому передня частина тіла занурилася у мул, що захистило її від пожирачів мертвечини, які зʼїли кінець хвоста.

Іхтіозаври були добре пристосованими морськими хижаками з великими очима, обтічними тілами і безліччю зубів для лову риби. Нещодавно ідентифікований вид має глибоку грудну клітку, маленькі ласти і гладкі зуби, які відрізняють його від інших іхтіозаврів.

Імовірно, Thalassodraco etchesi ковзав по воді, використовуючи для руху хвіст, а не плавники, а його глибока грудна клітка з великими легенями дозволяла йому пірнати глибоко під водою.

У нещодавно виявленого виду очі навіть більші, ніж в інших іхтіозаврів — вони покривають майже чверть усього черепа, що дозволяло йому бачити в умовах низької освітленості глибоко під водою.

Це найменший з виявлених досі іхтіозаврів. Найбільший з відомих іхтіозаврів жив у Північній Америці в тріасовий період, і його череп становив майже пʼять метрів у довжину — це в 10 разів більше, ніж у Thalassodraco etchesi.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.