На Чернігівщині відновлюють вежу графів де Бальменів

У Линовицькій громаді на Чернігівщині цьогоріч розпочали відновлення пам’ятки кінця XIX ст. – вежі графів де Бальменів, яка свого часу прикрашала в’їзд до маєтку дворянської родини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив Линовицький селищний голова Віталій Нестерко.

 

"Розвиток туризму – один із напрямків стратегії соціально-економічного розвитку нашої громади. Тому цього року ми взялися за повернення первісного вигляду оглядовій вежі графів де Бальменів, у маєтку яких гостював Тарас Шевченко.

Почали у червні й працювали аж до осені. Встигли відновити кладку вежі та прибудови, яка поруч. Навесні продовжимо – будемо робити арку, всередині – кімнати та перекриття. Наступного року плануємо вежу закінчити", – розповів Нестерко.

За його словами, фінансували будівництво селищна рада та місцеві спонсори.

Голова громади додав, що вежа графів де Бальменів була збудована 1887 року, її висота – 17 м. З оглядового майданчика будівлі можна милуватися парком, ставком, бачити селище і стадіон. Окрім вежі, з об'єктів графського маєтку до сьогодні збереглася також оранжерейна.

Разом із пам'яткою архітектури Линовицька громада відновлює також графський парк – розчищає, вирубує сухі дерева, насаджує нові. Туристичні принади парку – майже 300-річний дуб із трьома стовбурами (його назвали "Три брати") та камінь, на якому, за легендою, любив сидіти Шевченко.

У листопаді минулого року в громаді презентували туристично-пізнавальний маршрут "Стежками шотландських графів", створений у межах проєкту "Подорож до легенд Линовицького краю", який виграв мікрогрант МХП. На сьогодні він налічує 7 об'єктів.


З історичних джерел відомо, що граф Яків де Бальмен був офіцером, художником-аматором, другом Тараса Шевченка та ілюстрував його твори. Він служив в імператорській армії, загинув 31-річним в Ічкерії. Саме йому Шевченко присвятив одну із своїх найсильніших поем – "Кавказ". У кількох її рядках поет оплакує марну смерть українця за чужі імперські інтереси.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.