В Україні запустили онлайн-музей до міжнародного Дня прав людини

Музей Справедливості має п’ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини

До міжнародного Дня прав людини Platfor.ma спільно з Amnesty International відкрили Музей справедливості. Це онлайн-музей, у якому з 10 грудня кожен охочий може дізнатися про історію боротьби людства за свої права та допомогти захистити тих, чиї права порушуються прямо зараз. Про це повідомили в пресслужбі Platfor.ma

 

Мета Музею - привернути увагу до марафону написання листів, яку щороку проводить Amnesty International. У межах марафону усі небайдужі можуть виступити на захист прав чоловіків та жінок із різних країн, підписуючи онлайн-петиції до урядів, а також надсилаючи листи солідарності героям та героїням кампанії.

Цьогоріч ними героями та героїнями марафону стали: Халед Драрені, арештований за журналістську діяльність; Валерія Сікал, яка першою в Україні наважилася розповісти про сексуальні домагання на військовій службі; Насима Аль-Сада, ув'язнена за захист прав жінок; Ґуставо Ґатіка, який втратив зір через поліцейське насильство; Меліке Балькан та Озгюр Гюр, що перебувають під загрозою ув'язнення за захист прав ЛГБТІ.

Музей Справедливості має п'ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини. У залі "Артефакти боротьби" можна дізнатись про найвідоміші події з історії правозахисту – від ухвалення Декларації прав людини до славнозвісного виступу Мартіна Лютера Кінга, подивитись архівні фото та відео.

Зала "Ікони справедливості" розповідає про п'ять персон, імена яких стали символами боротьби за права людини. В залі "Історії успіху"  кожен відвідувач може прочитати сім історій людей, яких вдалось врятувати від несправедливого суду і добитися для них змін на краще. Зали "Тест на справедливість" та "Механізм боротьби" присвячені цьогорічним героям та героїням Марафону написання листів.

Нагадаємо, на платформі "Велика Ідея" закінчилася кампанія спільнокошту проєкту "Світи. Народи. Історія кримських татар" — першої аудіокниги українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна. За 100 днів вдалось зібрати понад 148 тисяч гривень.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.