В Україні запустили онлайн-музей до міжнародного Дня прав людини

Музей Справедливості має п’ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини

До міжнародного Дня прав людини Platfor.ma спільно з Amnesty International відкрили Музей справедливості. Це онлайн-музей, у якому з 10 грудня кожен охочий може дізнатися про історію боротьби людства за свої права та допомогти захистити тих, чиї права порушуються прямо зараз. Про це повідомили в пресслужбі Platfor.ma

 

Мета Музею - привернути увагу до марафону написання листів, яку щороку проводить Amnesty International. У межах марафону усі небайдужі можуть виступити на захист прав чоловіків та жінок із різних країн, підписуючи онлайн-петиції до урядів, а також надсилаючи листи солідарності героям та героїням кампанії.

Цьогоріч ними героями та героїнями марафону стали: Халед Драрені, арештований за журналістську діяльність; Валерія Сікал, яка першою в Україні наважилася розповісти про сексуальні домагання на військовій службі; Насима Аль-Сада, ув'язнена за захист прав жінок; Ґуставо Ґатіка, який втратив зір через поліцейське насильство; Меліке Балькан та Озгюр Гюр, що перебувають під загрозою ув'язнення за захист прав ЛГБТІ.

Музей Справедливості має п'ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини. У залі "Артефакти боротьби" можна дізнатись про найвідоміші події з історії правозахисту – від ухвалення Декларації прав людини до славнозвісного виступу Мартіна Лютера Кінга, подивитись архівні фото та відео.

Зала "Ікони справедливості" розповідає про п'ять персон, імена яких стали символами боротьби за права людини. В залі "Історії успіху"  кожен відвідувач може прочитати сім історій людей, яких вдалось врятувати від несправедливого суду і добитися для них змін на краще. Зали "Тест на справедливість" та "Механізм боротьби" присвячені цьогорічним героям та героїням Марафону написання листів.

Нагадаємо, на платформі "Велика Ідея" закінчилася кампанія спільнокошту проєкту "Світи. Народи. Історія кримських татар" — першої аудіокниги українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна. За 100 днів вдалось зібрати понад 148 тисяч гривень.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.