В Україні запустили онлайн-музей до міжнародного Дня прав людини

Музей Справедливості має п’ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини

До міжнародного Дня прав людини Platfor.ma спільно з Amnesty International відкрили Музей справедливості. Це онлайн-музей, у якому з 10 грудня кожен охочий може дізнатися про історію боротьби людства за свої права та допомогти захистити тих, чиї права порушуються прямо зараз. Про це повідомили в пресслужбі Platfor.ma

 

Мета Музею - привернути увагу до марафону написання листів, яку щороку проводить Amnesty International. У межах марафону усі небайдужі можуть виступити на захист прав чоловіків та жінок із різних країн, підписуючи онлайн-петиції до урядів, а також надсилаючи листи солідарності героям та героїням кампанії.

Цьогоріч ними героями та героїнями марафону стали: Халед Драрені, арештований за журналістську діяльність; Валерія Сікал, яка першою в Україні наважилася розповісти про сексуальні домагання на військовій службі; Насима Аль-Сада, ув'язнена за захист прав жінок; Ґуставо Ґатіка, який втратив зір через поліцейське насильство; Меліке Балькан та Озгюр Гюр, що перебувають під загрозою ув'язнення за захист прав ЛГБТІ.

Музей Справедливості має п'ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини. У залі "Артефакти боротьби" можна дізнатись про найвідоміші події з історії правозахисту – від ухвалення Декларації прав людини до славнозвісного виступу Мартіна Лютера Кінга, подивитись архівні фото та відео.

Зала "Ікони справедливості" розповідає про п'ять персон, імена яких стали символами боротьби за права людини. В залі "Історії успіху"  кожен відвідувач може прочитати сім історій людей, яких вдалось врятувати від несправедливого суду і добитися для них змін на краще. Зали "Тест на справедливість" та "Механізм боротьби" присвячені цьогорічним героям та героїням Марафону написання листів.

Нагадаємо, на платформі "Велика Ідея" закінчилася кампанія спільнокошту проєкту "Світи. Народи. Історія кримських татар" — першої аудіокниги українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна. За 100 днів вдалось зібрати понад 148 тисяч гривень.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.