АНОНС: відкриття виставки «Андрій Мельник – воїн і соборник»

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича, зокрема магнітофонна плівка 1958 року із записом голосу Андрія Мельника

12 грудня 2020 року о 12:00 в Національному музеї історії України (на 4-му поверсі) відкриється виставка "Андрій Мельник – воїн і соборник", присвячена 130-річчю від дня народження відомого державного, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації Українських націоналістів.

 

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Андрія Мельника (зокрема, пов'язані із його перебуванням у нацистському концтаборі Заксенгаузен), матеріали очолюваної ним ОУН, які поширювали на окупованих теренах України під час Другої світової війни, листи Євгена Коновальця та Тараса Бульби-Боровця до Андрія Мельника, світлини, на яких зафіксовані важливі моменти його праці над політичною консолідацією української еміграції у повоєнний період. Інтерес становлять унікальні тогочасні часописи (серед яких – нелегальні видання УВО та ОУН), звернення українців із різних країн до голови ОУН, магнітофонна плівка 1958 року із записом його звернення до українців в Україні.

Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.