У турецьких «чорних» археологів відібрали саркофаг віком 2,5 тисячі років

У турецькій провінції Айдин, що на заході країни, у "чорних" археологів відібрали унікальну археологічну знахідку - саркофаг, вік якого становить 2,5 тисячі років

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на інформагентство DHA.

 
Фото: DHA, Sabah

"У місті Караджасу, в провінції Айдин, було виявлено незаконно викопаний саркофаг, вік якого 2,5 тисячі років", - йдеться у повідомленні.

Знахідку було виявлено та очищено, після чого з'ясовано її вік. Зображення на стінках саркофагу дуже добре збереглися. Знахідку вже передано до музею в стародавньому античному місті Арфодісіас, що знаходиться неподалік.

 
Фото: DHA, Sabah

Як повідомив голова директорату з питань культури і туризму провінції Айдин Умут Тунджер, розкопки у місці виявлення саркофагу тривають, поруч з першим саркофагом було виявлено ще один. Він повідомив, що вже викопаний саркофаг може належати комусь із високопосадовців цього стародавнього району, оскільки він багато оздоблений, - його зовнішню частину прикрашено зображеннями Медузи.

Експерти вважають, що знахідка датована 500 р. до н.е.

Виявити "чорних" археологів вдалося завдяки безпілотникам та тепловим камерам. Жандарми оточили район та не дали зловмисникам вивезти знахідки.

 
Фото: DHA, Sabah

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.