Спецпроект

Невідомі прибрали прізвище нардепа від пам'ятника жертвам Голодомору під Харковом

У п'ятницю вдень, 6 листопада, група людей більш ніж з десяти чоловік прибрала напис "Фельдман еко-парк", яку раніше встановили на тлі пам'ятника жертвам Голодомору. Відповідні відео з'явилися в соціальних мережах. Керівник харківського "Нацкорпусу" говорить, що напис прибрали "невідомі патріоти".

Про це повідомляє Kharkiv Today.

 

Користувачі соцмереж відзначили, що напис прибрали представники харківського "Нацкорпусу". Його керівник Костянтин Немічев повідомив, що за цим стоять "невідомі патріоти".

"За моєю інформацією, це невідомі патріоти, яким не сподобалася реклама, де був напис "Фельдман еко парк", на тлі такого сакрального місця, як Меморіал жертвам Голодомору", — зазначив Немічев.

За його словами, на місці чергували дві машини охорони. Судячи з результату, вони або погано працювали, або охороняли що завгодно, але не літери.

Сам Немічев має намір звернутися до суду, до Малоданилівської ОТГ, а також до Харківської облради. За його інформацією, Фельдман не мав права встановлювати там свої об'єкти.


Нагадаємо
, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.