В Україні 300-річчя від дня народження Сковороди відзначать на державному рівні

Верховна Рада ухвалила постанову "Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди" (№4084).

Як передає кореспондент Укрінформу, постанову підтримали 280 народних депутатів.

 

Документом пропонується урочисто відзначити на державному рівні 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Як зазначається у пояснювальній записці, пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів та відповідним міністерствам провести організаційні роботи з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 300-річчя від дня народження Сковороди та передбачити необхідні видатки при опрацюванні проєктів Держбюджету на 2021 та 2022 роки для фінансування таких заходів.

Держкомітету телебачення і радіомовлення України пропонується організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчості Григорія Сковороди, та забезпечити висвітлення через засоби масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 300-річчя від дня його народження.

"Укрпошті" запропоновано видати серію поштових марок, присвячених 300-річчю від дня народження Сковороди.

Окрім того, пропонується рекомендувати Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди.

Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування запропоновано розробити план заходів із відзначення цієї дати.

Реалізація постанови потребує виділення коштів в обсязі, який буде запропоновано організаційним комітетом і передбачено у державному та місцевих бюджетах на 2021- 2022 роки.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.