«Чорні археологи» знищують скіфський курган на Миколаївщині. ВІДЕО

На Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведеться незаконне розкопування унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань.

Про це в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив відомий миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського, керівник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов.

 

"Мені зателефонували активісти і повідомили, що у Казанківському районі ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Ми з активістами, учасниками АТО поїхали туди і те, що побачили – вразило. Група людей на "джипах", дві одиниці важкої техніки, автобус… Вони викопали яму вищу, аніж сам курган, висота якого була 12 метрів – заввишки як п'ятиповерхівка. Це неймовірно! Такого зухвальства, таких пошкоджень курганів я ще не бачив", - розповідає Смирнов.

За його словами, на місце події викликали поліцію, але поки вона їхала, більшість "копачів" втікли. Залишилася лише охоронна фірма ТОВ "Варта міста" з Одеської області. Їх забрали до відділку поліції для надання свідчень.

"Мене обурює ставлення до проблеми місцевої влади. Таке розриття посеред поля, засіяного, до речі, озиминою, не могло залишатися без уваги. Цей курган – унікальний зразок царських скіфських курганів, у яких ховали еліту суспільства. Він датується 5 століттям до Р.Х. Таких курганів на території нашої області всього п'ять. Про них усім відомо", - обурюється археолог.

За словами Смирнова, курган знаходиться на державному обліку і має охоронятися державою. Для офіційних наукових досліджень цього кургану потрібно близько мільйона доларів. Таких коштів у археологічної спільноти немає.

"Судячи з розмаху розкопок "чорних археологів", вони витрачали на ці роботи по 50 тисяч гривень на день, нам же таку суму виділяють на рік для наукових досліджень", - зазначає Смирнов.

Член громадської організації "Бузький гард" Ілля Зелінський на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував відео розкопок.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.