Кроманьйонці запекло воювали з неандертальцями й тисячоліттями не могли взяти гору – вчені

Кроманьйонці запекло воювали з неандертальцями, своїми непрямими родичами, і довгий час зазнавали поразки. Цьому є достатньо археологічних свідчень — наприклад пробиті голови та поламані кінцівки давніх людей.

Як пише The Бабель із посиланням на The Conversation, війна була постійним супутником попередників людства.

 
Фото: Fährtenleser / Wikipedia

Неандертальці були кремезними та небезпечними родичами кроманьйонців, вміли користуватися вогнем, ховали своїх померлих і навіть робили прикраси та своєрідні витвори мистецтва. Археологічні знахідки свідчать про те, що вони були зовсім не мирними.

Для захисту свого ареалу від наших прямих пращурів кроманьонців вони озброювалися списами та дубинами, і тому серед решток давніх людей з обох гілок так багато ознак травм — зокрема поламаних рук.

Одна зі знахідок в Іраку демонструє неандертальця, пробитого списом. Все свідчить про те, що війни наших пращурів були більш схожими на партизанські зіткнення із засідками, але також траплялися й відкриті битви.

Протягом 100 тис. років кроманьйонці намагалися вийти за межі Африки та зустрічали спротив неандертальців, які освоїлись у Європі та на Близькому Сході. Ймовірно, вимерла згодом гілка еволюції мала суттєві тактичні й стратегічні переваги — їм була добре відома географія місцевості, закономірності зміни пори року, особливості флори та фауни.

Масивна будова тіла, міцна мускулатура та великі очі, що вірогідно дозволяли краще бачити при поганому освітленні, давали неандертальцям великі переваги в бою, і тисячоліттями кроманьйонці програвали.

Нарешті відбулась різка зміна балансу сил, причин якої археологи досі точно не знають. Ймовірно вона пов'язана з розвитком просунутої зброї — наприклад луків та метальної зброї, яка дозволяла бити неандертальців на відстані.

Також це може бути покращена методика збиральництва та полювання, яка дозволяла кроманьйонцям формувати більші племена й отримати перевагу в чисельності.

Так чи інакше 200 тис. років тому кроманьйонці вирвалися з Африки, та їм знадобилося ще 150 тис. років, щоб освоїти землі, на яких панували неандертальці. Вже 125 тис. років тому неандертальців на планеті не залишилось.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.