Спецпроект

Вселенський патріарх Варфоломій присвятив проповідь жертвам Голодомору

Вселенський патріарх Варфоломій в День пам’яті жертв голодоморів 28 листопада відслужив панахиду за загиблими від штучного голоду в Україні та прочитав проповідь.

Глава Вселенського патріархату назвав Голодомор 1932–1933 років однією з найбільш трагічних подій в історії людства, повідомляє Радіо Свобода.

 

"Український термін "Голодомор" підкреслює рукотворний голод, диявольський проєкт сталінської системи, метою якого був добре спланований геноцид, зокрема, віруючих людей, аби викорінити християнську віру і православну церкву у той час, коли, як це не парадоксально, люди мирно збирали рясний врожай.

Поки люди вмирали від голоду, радянський режим експортував їхні врожаї світові, таким чином лицемірно прикидаючись процвітаючою країною", – мовиться в тексті проповіді.

Варфоломій закликав не забувати подій Голодомору, а, навпаки, – засуджувати його, "аби така жорстокість не повторювалася в історії людства".

Патріарх вказав на те, що Святий і Великий Собор Православної Церкви відкидає дискримінацію за ознакою кольору шкіри, релігії, раси, статі, етнічного походження чи мови. Він згадав, що в час, коли згадують жертв Голодомору, світ страждає також від коронавірусної пандемії, від якої померло понад мільйон людей.

"Нехай Воскреслий Господь дасть вічний спокій мільйонам праведних душ, які померли в надії на воскресіння внаслідок диявольського Голодомору, а також внаслідок нинішньої трагічної пандемії, і нехай їхня віра, а також випробування, які їм випали, заохочують і спонукають нас викорінювати будь-який вид дискримінації, несправедливості, насильства та голоду з нашого світу, роблячи його кращим, очікуючи побачити "Царство Боже, що прийде в силі". Амінь!" – підсумував Варфоломій.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.