Українці у Франції ініціювали флешмоб у пам'ять жертв Голодомору

Українці у Франції запрошують приєднатися до онлайн-флешмобу «Розкажи свою історію. Голодомор».

Ініціаторами акції виступило Об'єднання українців Франції.

 

"28 листопада українці всього світу відзначатимуть День пам'яті жертв Голодомору – спланованого геноциду українського народу режимом Сталіна у 1932-1933 роках. Мільйони українців було знищено. Майже кожна родина має свою трагічну історію тих часів. Ми запрошуємо доєднатися кожного до онлайн-флешмобу "Розкажи свою історію. Голодомор"", - заявили українці у Франції.

Приєднатися до флешмобу можна за декількома форматами: записати відео-історію своєї родини, пов'язану із трагічними подіями Голодомору; написати про це у текстовій формі; опублікувати фотографії, які стосуються родинної історії; представити історію про Голодомор через інші творчі засоби.

Слід використати хештеги #Holodomor, #я_свідок_голодомору, #ГеноцидМогоРоду та опублікувати історію на сторінці в соціальних мережах.

"Запаліть Свічу Пам'яті!", - також закликали українці у Франції.


Як повідомлялося, День пам'яті жертв голодоморів вшановується в Україні у четверту суботу листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку "Свічка пам'яті" в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До 87-ї річниці Голодомору вшанування пам'яті жертв, панахиди, академічні конференції та освітні лекції відбуватимуться на всіх континентах майже у кожній українській громаді по всьому світу. Через спалах коронавірусу багато з них будуть проходити в обмеженому форматі або віртуально і будуть доступні онлайн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.