Нацбанк випустив першу вертикальну банкноту

Національний банк випустив нову сувенірну банкноту з вертикальним дизайном, присвячену першому українському космонавту та Герою України Леоніду Каденюку.

Як повідомляється на сайті НБУ, банкнота "Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України" є першою українською сувенірною банкнотою з вертикальним дизайном.

 

На лицьовому боці банкноти зображено портрет Леоніда Каденюка, над яким міститься напис "Перший космонавт України" та логотип Державного космічного агентства. Основним зображенням зворотного боку є космічний корабель "Колумбія" на тлі планет Сонячної системи.

"Сувенірна банкнота містить великий спектр захисних елементів, зокрема – оптично-змінний елемент SPARK у вигляді земної кулі (під час зміни кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються переходи від зеленого кольору до синього)", – зазначається у повідомленні.

Банкнота виготовлена на папері з водяним знаком – зображенням земної кулі з материками. Її віддруковано за допомогою офсетного, інтагліо, трафаретного та високого способів друку з використанням захищених фарб. Над створенням дизайну сувенірної банкноти працювали художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Банкноту надрукували накладом 50 тисяч штук. Її можна буде придбати в пунктах продажу Національного банку України та банків-дистриб'юторів. Як наголосили в Нацбанку, нова сувенірна банкнота не є платіжним засобом.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.