Археологи шукають залишки Хаджибейської фортеці у центрі Одеси. ВІДЕО

На Приморському бульварі, що в самому центрі Одеси, стартували археологічні розкопки. Фахівці сподіваються відшукати залишки Хаджибейської фортеці, з якої, за їхніми словами, почалася історія міста.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного.

 

Наразі археологічна група вже огородила ділянку Приморського бульвару та почала перші роботи.

За словами історика та керівника робіт Андрія Красножона, під огородженою частиною бульвару ймовірно розташована одна з секцій брамної вежі Хаджибейської фортеці, яку 14 вересня 1789 року взяв штурмом Йосип де Рібас. Такі висновки археологи зробили за результатами георадарної розвідки.

"Упевненість складає понад 90%. Коли вийдемо на необхідну глибину, стане зрозуміло, чи це так. Якщо так, то нарешті вперше за 200 років вирішимо питання локалізації Хаджибейської фортеці. Наразі існує 15 версій щодо розташування її залишків по всьому Приморському бульвару. [...] З моменту штурму цієї фортеці почалася історія Одеси", – поділився Красножон.

Крім точного місця розташування фортеці археологи сподіваються також визначити її точний вік. Як пояснив історик Андрій Красножон, у цьому питанні також існує чимало суперечок, а фахівці датують її від початку XV століття до кінця 60-х років XVIII століття.

До розкопок долучилися студенти Південноукраїнського педагогічного університету, ОНУ імені І.І.Мечникова, представники Інституту археології НАН України та волонтери.

Перші результати розкопок історики обіцяють презентувати приблизно через чотири дні. Утім наразі дослідники зіткнулися з першою проблемою: під плиткою виявили бетонне перекриття, яке доведеться прибирати відбійними молотками. Після цього археологи намагатимуться вийти на необхідну глибину робіт – понад два метри.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.