Археологи шукають залишки Хаджибейської фортеці у центрі Одеси. ВІДЕО

На Приморському бульварі, що в самому центрі Одеси, стартували археологічні розкопки. Фахівці сподіваються відшукати залишки Хаджибейської фортеці, з якої, за їхніми словами, почалася історія міста.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного.

 

Наразі археологічна група вже огородила ділянку Приморського бульвару та почала перші роботи.

За словами історика та керівника робіт Андрія Красножона, під огородженою частиною бульвару ймовірно розташована одна з секцій брамної вежі Хаджибейської фортеці, яку 14 вересня 1789 року взяв штурмом Йосип де Рібас. Такі висновки археологи зробили за результатами георадарної розвідки.

"Упевненість складає понад 90%. Коли вийдемо на необхідну глибину, стане зрозуміло, чи це так. Якщо так, то нарешті вперше за 200 років вирішимо питання локалізації Хаджибейської фортеці. Наразі існує 15 версій щодо розташування її залишків по всьому Приморському бульвару. [...] З моменту штурму цієї фортеці почалася історія Одеси", – поділився Красножон.

Крім точного місця розташування фортеці археологи сподіваються також визначити її точний вік. Як пояснив історик Андрій Красножон, у цьому питанні також існує чимало суперечок, а фахівці датують її від початку XV століття до кінця 60-х років XVIII століття.

До розкопок долучилися студенти Південноукраїнського педагогічного університету, ОНУ імені І.І.Мечникова, представники Інституту археології НАН України та волонтери.

Перші результати розкопок історики обіцяють презентувати приблизно через чотири дні. Утім наразі дослідники зіткнулися з першою проблемою: під плиткою виявили бетонне перекриття, яке доведеться прибирати відбійними молотками. Після цього археологи намагатимуться вийти на необхідну глибину робіт – понад два метри.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.