Археологи шукають залишки Хаджибейської фортеці у центрі Одеси. ВІДЕО

На Приморському бульварі, що в самому центрі Одеси, стартували археологічні розкопки. Фахівці сподіваються відшукати залишки Хаджибейської фортеці, з якої, за їхніми словами, почалася історія міста.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного.

 

Наразі археологічна група вже огородила ділянку Приморського бульвару та почала перші роботи.

За словами історика та керівника робіт Андрія Красножона, під огородженою частиною бульвару ймовірно розташована одна з секцій брамної вежі Хаджибейської фортеці, яку 14 вересня 1789 року взяв штурмом Йосип де Рібас. Такі висновки археологи зробили за результатами георадарної розвідки.

"Упевненість складає понад 90%. Коли вийдемо на необхідну глибину, стане зрозуміло, чи це так. Якщо так, то нарешті вперше за 200 років вирішимо питання локалізації Хаджибейської фортеці. Наразі існує 15 версій щодо розташування її залишків по всьому Приморському бульвару. [...] З моменту штурму цієї фортеці почалася історія Одеси", – поділився Красножон.

Крім точного місця розташування фортеці археологи сподіваються також визначити її точний вік. Як пояснив історик Андрій Красножон, у цьому питанні також існує чимало суперечок, а фахівці датують її від початку XV століття до кінця 60-х років XVIII століття.

До розкопок долучилися студенти Південноукраїнського педагогічного університету, ОНУ імені І.І.Мечникова, представники Інституту археології НАН України та волонтери.

Перші результати розкопок історики обіцяють презентувати приблизно через чотири дні. Утім наразі дослідники зіткнулися з першою проблемою: під плиткою виявили бетонне перекриття, яке доведеться прибирати відбійними молотками. Після цього археологи намагатимуться вийти на необхідну глибину робіт – понад два метри.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.