Інститут нацпам'яті створив ресурс про місця поховань українських емігрантів

Фахівці Українського інституту національної пам'яті створили геоінформаційну систему “Віртуальний некрополь української еміграції”, яка призначена для збору та поширення інформації про поховання української еліти за кордоном.

Презентація відбулася під час пресконференції в Укрінформі.

 

"Український інститут національної пам'яті поставив собі на меті створити інтерактивний продукт, себто не якусь сталу енциклопедію, не якийсь офіційний документ, а власне продукт, за допомогою якого і Україна, як держава, і організації закордонних українців зможуть ефективно здійснювати взаємодію і роботу з пошуку, обліку і збереження поховань українців за кордоном.

Насамперед ми поставили на меті створити геоінформаційну систему, себто пов'язати два важливих елементи: карту і базу даних для того, щоб можна було просто і швидко візуалізувати і вивести на екран потрібну інформацію про українців, які здебільшого у ХХ столітті за різних обставин були змушені залишити територію України і опинилися поза її межами ", - сказав під час презентації координатор проєкту, начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд.

Він зазначив, що ця інформація потрібна не лише для розуміння того, скільки є поховань тих чи інших людей, а й для того, щоб можна було легко цю інформацію структурувати, відсортувати і вивести на екран.

За його словами, відвідувачі сайту зможуть швидко та безкоштовно відшукати інформацію про могилу певної особи за ім'ям та прізвищем, за датою чи місцем народження або смерті.

Подобєд додав, що станом на сьогодні до бази внесено 2 641 поховання на території 284 кладовищ.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович зазначив, що до завдань УІНП входить здійснення комплексу заходів з увічнення пам'яті українських героїв, історичних постатей, які в різний час боролися за Україну, захищали її суверенітет і незалежність. За його словами, цей проєкт є популяризацією історії і видатних особистостей.

"Ми популяризуємо особистостей, розповідаємо про них і створюємо систему, яка дозволяє побачити, хто з них де знаходиться, і навіть долучитися до догляду за могилами цих людей. Тобто це жива пам'ять, і інструмент живої пам'яті ", - сказав він.

На онлайн-ресурс можна перейти за посиланням.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.