Інститут нацпам'яті створив ресурс про місця поховань українських емігрантів

Фахівці Українського інституту національної пам'яті створили геоінформаційну систему “Віртуальний некрополь української еміграції”, яка призначена для збору та поширення інформації про поховання української еліти за кордоном.

Презентація відбулася під час пресконференції в Укрінформі.

 

"Український інститут національної пам'яті поставив собі на меті створити інтерактивний продукт, себто не якусь сталу енциклопедію, не якийсь офіційний документ, а власне продукт, за допомогою якого і Україна, як держава, і організації закордонних українців зможуть ефективно здійснювати взаємодію і роботу з пошуку, обліку і збереження поховань українців за кордоном.

Насамперед ми поставили на меті створити геоінформаційну систему, себто пов'язати два важливих елементи: карту і базу даних для того, щоб можна було просто і швидко візуалізувати і вивести на екран потрібну інформацію про українців, які здебільшого у ХХ столітті за різних обставин були змушені залишити територію України і опинилися поза її межами ", - сказав під час презентації координатор проєкту, начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд.

Він зазначив, що ця інформація потрібна не лише для розуміння того, скільки є поховань тих чи інших людей, а й для того, щоб можна було легко цю інформацію структурувати, відсортувати і вивести на екран.

За його словами, відвідувачі сайту зможуть швидко та безкоштовно відшукати інформацію про могилу певної особи за ім'ям та прізвищем, за датою чи місцем народження або смерті.

Подобєд додав, що станом на сьогодні до бази внесено 2 641 поховання на території 284 кладовищ.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович зазначив, що до завдань УІНП входить здійснення комплексу заходів з увічнення пам'яті українських героїв, історичних постатей, які в різний час боролися за Україну, захищали її суверенітет і незалежність. За його словами, цей проєкт є популяризацією історії і видатних особистостей.

"Ми популяризуємо особистостей, розповідаємо про них і створюємо систему, яка дозволяє побачити, хто з них де знаходиться, і навіть долучитися до догляду за могилами цих людей. Тобто це жива пам'ять, і інструмент живої пам'яті ", - сказав він.

На онлайн-ресурс можна перейти за посиланням.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.