Британська бібліотека загубила записники Дарвіна вартістю у мільйон фунтів

Бібліотека Кембриджського університету оголосила, що дві записні книжки британського науковця-природознавця Чарльза Дарвіна вартістю один мільйон фунтів (понад 1,3 мільйони доларів США) зникли безвісти протягом 20 років

Як пише BBC, одна з записних книжок містить начерк Древа життя ученого XIX століття, який досліджував еволюційні відносини між видами. Після "ретельного пошуку" куратори бібліотеки дійшли висновку, що вони, ймовірно, були вкрадені і попросили про допомогу у пошуку.

Востаннє записники бачили в листопаді 2000 року після "внутрішнього прохання" прибрати їх зі спеціального сховища рукописів для фотографування. Їх перевели до тимчасової студії, яка тоді знаходилася у будинку на території університетської бібліотеки, оскільки там йшли будівельні роботи. Лише у вересні 2020 року під час "планової перевірки" з'ясувалося, що вони зникли безвісти.

"Ми знаємо, що вони були сфотографовані в листопаді. Але ми не знаємо, що сталося відтоді до січня 2001 року, коли було встановлено, що вони не на своєму місці на полицях. І ми боїмося, що в записах, які залишилися, немає нічого, що розповіло б нам більше", — заявили у бібліотеці.

Самі блокноти є невеликими, розміром з листівки. Вони зберігалися у зробленій на замовлення синій коробці розміром з книгу в м'якій обкладинці.

Сторінка із записника Дарвіна
Сторінка із записника Дарвіна

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.