В Україні відкрили онлайн-ресторан пам'яті

Напередодні дня пам'яті жертв Голодомору українська молодь створила онлайн-ресторан «Непораховані з 1932»

Студенти Української академії лідерства приготували та розмістили на сайті страви, якими харчувалися українці у голодні роки: затеруха з кори дерев, паляниці з лободи, хлібці зі соломи тощо. Ціна кожної страви — врятовані людські життя. Частину рецептів підлітки відтворили за спогадами власних дідусів та бабусь, яким вдалося вижити.

 

"Бабуся розповідала, як кору дуба або берези перемелювали у ступці з коренем лободи чи комишів, стеблом кульбаби або ромашки — і так пекли коржі. Я віддирала цю кору холодними руками й думала: як це робила моя бабуся, яка не їла декілька тижнів? Вона все життя вчила мене не викидати хліб і не гратися з їжею", — розповідає студента Академії Ілона Котовщик, чия родина пережила Голодомор на Київщині.

"Ми прагнемо розширити розуміння важливості та масштабу Голодомору, пояснити українцям сучасною мовою, як це — жити в ті часи. А також нагадати, що Голодомор — це не лише жахлива статистика, а велика трагедія конкретної української родини, персональна історія кожного із нас. Хочемо розказати про геноцид українців мовою та образами зрозумілими людям 2020 року", — розповідає керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.

Онлайн-ресторан став продовженням проєкту "Uncounted since 1932", який створила Українська академія лідерства у партнерстві з агенцією "Gres Todorchuk PR" у 2017 році. Минулі три роки студенти організовували вуличні поп-ап ресторани зі стравами часів Голодомору і пригощали всіх охочих у семи містах країни, а також в Ізраїлі та Бельгії.

 

Акцію у Брюсселі весною 2018 року було відзначено трьома нагородами Effie Awards як за одну із найуспішніших комунікаційних кампаній в Україні. Цьогоріч через пандемічні обмеження унікальний формат ресторану перевели в онлайн-формат.

Цьогоріч партнерами ресторану Української академії лідерства стали Ukraїner та Музей Голодомору. Вони надали консультації та відео з проєкту "Голодомор: мозаїка історії", створені за підтримки Українського культурного фонду.

Станом на 2020 рік більшість країн не визнали Голодомор геноцидом українців. Саме слово Голодомор залишається невідомим, адже його немає в словниках, а отже, поширення та розуміння інформації про цей злочин радянської влади залишається ускладненим. Проєкт закликає українців підписати петицію, яка допоможе внести поняття Голодомор у англомовні словники.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.