Археологи знайшли унікальні тіла багатія та раба, вбитих Везувієм

Археологи виявили рештки двох чоловіків, які загинули в результаті виверження вулкана, що зруйнував давньоримське місто Помпеї майже 2000 років тому

Про це повідомляє BBC.com.

Один, ймовірно, був людиною високого статусу, а інший - його рабом, - заявили представники археологічного парку Помпеї.

Вони, "можливо, шукали схованку" від виверження, "коли їх занесло попелом", додав директор парку Массімо Осанна.

Помпеї знищило виверженням вулкана Везувію в 79 році нашої ери.

Виверження поховало Помпеї у попелі, фактично заморозило місто та його жителів у часі та зробило його багатим джерелом для археологів.

 

Останнє відкриття зробили цього місяця під час розкопок великої вілли на околиці стародавнього міста. Було виявлено тіло заможного чоловіка у віці від 30 до 40 років. Під його шиєю виявили сліди теплого вовняного плаща.

Інший чоловік був у віці від 18 до 23 років.

Учасники археологічних розкопок заявили, що деформовані хребці вказували на те, що він був рабом і займався фізичною працею.

Зліпки людей створювали з використанням відбитків, які тіла жертв залишили у затверділому попелі.

"Це смерть від теплового удару, про що свідчать також стиснуті ноги та руки", - сказав пан Осанна журналістам.

Він описав відкриття як "неймовірне і надзвичайне свідчення" подій ранку, коли відбулося виверження.

На археологічних розкопках, розташованих поблизу Неаполя, тривають земляні роботи, але вони залишаються закритими для туристів через карантинні заходи.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.