У Фастові відкрили погруддя Андрія Саєнка

Андрій Саєнко - місцевий підприємець, що став бійцем 7-ої Сотні Самооборони, загинув у лютому 2014 від кульового поранення

У Фастові відкрили погруддя героя Небесної Сотні Андрія Савенка.

Ініціатором встановлення пам'ятника і проведення конкурсу став голова благодійного фонду "Пам'яті Небесної Сотні" Андрій Павленко.

Заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Антоніна Піпко на відкритті зазначила, що пам'ять має властивість розсіюватися: "Тому увічення цієї пам'яті, її плекання набуває величезного значення – особливо в ці дні, в цей час, коли триває інформаційна війна проти Майдану. Інформаційна війна проти тих цінностей, які відстоював Майдан, знову піднімає таку хвилю. Цей пам'ятник у Фастові Андрієві Саєнку й одночасно всім Героям Небесної Сотні дасть можливість нам зберігати цю пам'ять, примножувати її і – продовжувати революцію!.."

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.