У МЗС України перевіряють інформацію про продаж плитки з Херсонесу

В Інтернеті появились оголошення про продаж плитки, демонтованої «з місця хрещення князя Володимира»

Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

18 листопада на сайті Аvito з'явилося оголошення про продаж понад 1000 квадратних метрів плитки, нібито демонтованої "з місця хрещення князя Володимира". Публікацію розмістили від імені компанії "Грунт опт.рф". Наразі оголошення відсутнє.

Того ж дня повідомлялося про завершення робіт з укладання плитки на території у Свято-Володимирського кафедрального собору в Херсонесі.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що у відомстві перевіряють інформацію про продаж плитки з музею-заповідника "Херсонес Таврійський" на сайті Аvito. 

"Тепер його (оголошення – ред.) там немає. Вивчаємо ситуацію. Це, на жаль, страшна "класика" окупаційного жанру, яку, в разі підтвердження, доведемо до відома міжнародних партнерів", – зазначила Джеппар.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.