У МЗС України перевіряють інформацію про продаж плитки з Херсонесу

В Інтернеті появились оголошення про продаж плитки, демонтованої «з місця хрещення князя Володимира»

Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

18 листопада на сайті Аvito з'явилося оголошення про продаж понад 1000 квадратних метрів плитки, нібито демонтованої "з місця хрещення князя Володимира". Публікацію розмістили від імені компанії "Грунт опт.рф". Наразі оголошення відсутнє.

Того ж дня повідомлялося про завершення робіт з укладання плитки на території у Свято-Володимирського кафедрального собору в Херсонесі.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що у відомстві перевіряють інформацію про продаж плитки з музею-заповідника "Херсонес Таврійський" на сайті Аvito. 

"Тепер його (оголошення – ред.) там немає. Вивчаємо ситуацію. Це, на жаль, страшна "класика" окупаційного жанру, яку, в разі підтвердження, доведемо до відома міжнародних партнерів", – зазначила Джеппар.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.