У Києві презентували адаптований для дітей посібник з історії Криму

В Укрінформі презентували перший адаптований для дітей навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", який дозволить усім бажаючим познайомитися з правдивою історією Криму і його корінного народу.

Про це керівник громадської організації "Кримська родина" Аніфе Куртсеітова розповіла в середу під час брифінгу в Укрінформі.

 

"Коли після трагічних подій в Криму кримськотатарські родини стали виїжджати на материкову Україну, ми вирішили щось почати робити для наших дітей ... Ми створили при громадській організації "Кримська родина" дитячий культурно-просвітницький центр, в якому почалися заняття з сімома дітьми, зараз їх більше 100.

Заняття велися з кримськотатарської мови та літератури, також проходили майстер-класи та уроки з кримськотатарської музики, культури, але мрія була вести уроки історії Криму та кримськотатарського народу і два роки тому ми ініціювали перші такі уроки", - розповіла Куртсеітова.

За її словами, складність при веденні таких занять була в тому, що в Україні не було адаптованих для дітей посібників про історію Криму і кримськотатарського народу.

Зазначається, що написати і видати такій посібник допомогла команда істориків і дослідників, а саме Гульнара Бекирова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко і Бекір Аблаєв.

"Два роки ми писали і радилися з істориками, з Міністерством освіти України, і півроку тому Український культурний фонд підтримав наш проєкт "Кримські татари: Історія. Культура. Мистецтво".

У рамках проєкту ми почали готувати перший навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", а також створили просвітницьку платформу, на базі якої не тільки діти, а й усі бажаючі можуть вивчати історію кримськотатарського народу, читаючи посібник, який вже сьогодні можна завантажити на нашій платформі", - розповіла Куртсеітова.

Як повідомила активістка, посібник випущено тиражем 1000 примірників, 500 з них – українською мовою, 500 – кримськотатарською.

Найближчим часом за підтримки однієї з міжнародних організацій книгу планується перекласти на англійську мову. Крім того, в планах – збільшити тираж посібника.

За словами члена організації "Кримська родина" Бекіра Аблаєва, щотижневі уроки історії Криму, які проходять щосуботи, відвідують діти переселенців, а також ті українці, які просто цікавляться правдивою історією Криму і кримськотатарського народу.

"У рамках цієї просвітницької ініціативи нами було проведено дві щорічні олімпіади, проте запит на методологічну літературу про історію Криму і кримськотатарського народу залишався актуальним", - сказав Аблаєв.

Вирішити цю проблему, за його словами, вдалося завдяки кримськотатарським та українським історикам і фахівцям з різних періодів історії Криму.

Зокрема, вважає Аблаєв, працюючи в співавторстві з істориком Сергієм Громенком над главою про перші народи, що населяли півострів, а також про історію Кримського ханства, їм вдалося "розвінчати деякі радянські і російські міфи, які досі культивуються в пострадянському інформаційному просторі".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.