Спецпроект

"Повстання проти голоду": УІНП випустив ролик про боротьбу українського селянства проти колективізації. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті випустив новий просвітницький ролик в межах кампанії до 87-их роковин Голодомору в Україні про спротив українського селянства під час колективізації 1930-их років.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Найчастіше сценарій цих повстань залежав від дій місцевої влади. Якщо та йшла на поступки, люди розбирали свою худобу, майно та реманент з колгоспних комор і поверталися додому. Коли ж мітинги намагатися розігнати чи залякати, заворушення переростали навіть у збройні протистояння.

Жертвами таких сутичок стали сотні радянських активістів та посадовців. У 1930 році в Україні було понад 4000 масових виступів, в яких узяли участь 1,2 млн осіб. Уже в березні 1930 року в сотнях сіл по Україні фактично від кількох днів до кількох тижнів було ліквідовано радянську владу", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, такий масовий виступ селянства змусив піти сталінський режим на поступки, дозволивши виходити з колгоспів. Однак радянська влада посилила економічний тиск на селянство.

Для тих, хто відмовлявся вступати в колгосп, встановлювались значно більші податки, штрафи, стягнення. Такі заходи дали результат — у 1932 році понад дві третини українських селянських господарств в Україні були вже в колгоспах. Завдяки цьому Сталін отримав один з інструментів контролю за селянами та зміг здійснити злочин геноциду — Голодомор.

В УІНП нагадали, що до 87-их роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада), Український інститут національної пам'яті проводить інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду".

Ролик розробила студія Prosto Production. Науковий консультант — заступник голови Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.