Спецпроект

"Збережи пам'ять. Збережи правду": УІНП розпочинає інформаційну кампанію до 87-их роковин Голодомору

До 87-мих роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада) Український інститут національної пам'яті розпочинає інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду".

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам'яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-33 році.

Зокрема, наголосити, що збереження пам'яті – це не абстракція, а конкретні дії, наприклад запис спогадів родичів, які були очевидцями геноциду, передати до музею сімейні реліквії, які належали родичами під час Голодомору чи просто згадати про рідню, якій довелось пережити один з найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму.

Також Інститут закликає долучитися до акції "Запали Свічку пам'яті". 28 листопада, після 16:00 засвітити свічку і залишити її на підвіконні в пам'ять про мільйони замучених голодом українців.

"Важко знайти іншу таку тему, де питання пам'яті та прав людини так тісно переплітаються як у випадках із вчиненням тоталітарними режимами геноциду.

Саме тому пам'ять про Голодомор для українського суспільства це не тільки питання співчуття, жалю і смутку за жертвами комунізму, але і справа принципу, мірило справедливості та критерій людяності.

Ми розповідаємо сімейні історії про штучний голод, передаємо у музеї предмети тієї епохи, а також запалюємо свічку на вікні – у такий спосіб пригадування стає живим процесом, проявом небайдужості та належного вшанування борців та мучеників", – зазначив голова Українського Інституту національної пам'яті Антон Дробович.

У рамках кампанії, до 28 листопада, в соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter та YouTube оприлюднюватимуться інформаційні матеріали про Голодомор.

Зокрема, соціальна реклама розроблена Інститутом, та соціальна реклама, розроблена партнерами з Національного музею Голодомору-геноциду. Також Інститут планує оприлюднити тематичні відеоролики та провести онлайн-лекції, які розкриватимуть різні аспекти трагедії геноциду українців.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.