У Німеччині затримали підозрюваних у крадіжці зі скарбниці у Дрездені

У спецоперації в Берліні взяли участь понад 1600 співробітників поліції. Вони провели 18 обшуків, зокрема, у 10 квартирах, гаражах і автомобілях.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

 
У срібній кімнаті скарбниці "Зелене склепіння" у Дрездені

Майже рік після сенсаційного пограбування найбільшої в Європі колекції старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння" (Grünes Gewölbe) у Дрездені поліція затримала трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину.

У спецоперації, яку провели в Берліні, брали участь більше 1600 співробітників поліції. Всього вони обшукали 18 об'єктів, серед яких 10 квартир, а також гаражі та автомобілі.

Прокуратура Дрездена підозрює, що затримані у складі злочинної групи здійснили крадіжку минулого року. Ще їх підозрюють у двох підпалах. Усі затримані є громадянами Німеччини.

Мета спецоперації – затримання підозрюваних і пошук "викрадених творів мистецтва, а також доказів, таких як носії інформації, одяг і інструменти", пояснили у поліції.


Нагадуємо, що 25 листопада 2019 року був підпалений електричний щиток, який забезпечував електрикою "Зелене склепіння" та інші державні музеї у Дрездені. Після цього зловмисники розрізали ґрати на вікні й залізли через нього в музей. Далі вони розбили сокирою вітрину з коштовностями. Згідно зі свідченнями, грабіжники втекли з місця злочину на автомобілі Audi A6. Таке ж авто пізніше було підпалене на одній з підземних стоянок за кілька кілометрів від центру Дрездена.

У січні ізраїльська охоронна фірма CGI повідомила, що отримала кілька листів з пропозицією купити діамант "Саксонський білий" вагою 49,84 карата і зірку польського Ордена Білого Орла XVIII століття з діамантами та рубінами, які були викрадені із дрезденської скарбниці. Імовірні грабіжники вимагали робити виплати у біткоїнах.

Журналістам німецької медіакомпаніії MDR також вдалося поспілкуватися із крадіями. Останні запропонували журналістам купити викрадені прикраси.

Крім того, зловмисники погрожували знищити твори мистецтва для подальшого продажу їхніх частин. "Скоро ми виріжемо діаманти і знову їх відшліфуємо", - цитує листування MDR. Медіакомпанія передала всі листи до поліції.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.