У Німеччині затримали підозрюваних у крадіжці зі скарбниці у Дрездені

У спецоперації в Берліні взяли участь понад 1600 співробітників поліції. Вони провели 18 обшуків, зокрема, у 10 квартирах, гаражах і автомобілях.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

 
У срібній кімнаті скарбниці "Зелене склепіння" у Дрездені

Майже рік після сенсаційного пограбування найбільшої в Європі колекції старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння" (Grünes Gewölbe) у Дрездені поліція затримала трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину.

У спецоперації, яку провели в Берліні, брали участь більше 1600 співробітників поліції. Всього вони обшукали 18 об'єктів, серед яких 10 квартир, а також гаражі та автомобілі.

Прокуратура Дрездена підозрює, що затримані у складі злочинної групи здійснили крадіжку минулого року. Ще їх підозрюють у двох підпалах. Усі затримані є громадянами Німеччини.

Мета спецоперації – затримання підозрюваних і пошук "викрадених творів мистецтва, а також доказів, таких як носії інформації, одяг і інструменти", пояснили у поліції.


Нагадуємо, що 25 листопада 2019 року був підпалений електричний щиток, який забезпечував електрикою "Зелене склепіння" та інші державні музеї у Дрездені. Після цього зловмисники розрізали ґрати на вікні й залізли через нього в музей. Далі вони розбили сокирою вітрину з коштовностями. Згідно зі свідченнями, грабіжники втекли з місця злочину на автомобілі Audi A6. Таке ж авто пізніше було підпалене на одній з підземних стоянок за кілька кілометрів від центру Дрездена.

У січні ізраїльська охоронна фірма CGI повідомила, що отримала кілька листів з пропозицією купити діамант "Саксонський білий" вагою 49,84 карата і зірку польського Ордена Білого Орла XVIII століття з діамантами та рубінами, які були викрадені із дрезденської скарбниці. Імовірні грабіжники вимагали робити виплати у біткоїнах.

Журналістам німецької медіакомпаніії MDR також вдалося поспілкуватися із крадіями. Останні запропонували журналістам купити викрадені прикраси.

Крім того, зловмисники погрожували знищити твори мистецтва для подальшого продажу їхніх частин. "Скоро ми виріжемо діаманти і знову їх відшліфуємо", - цитує листування MDR. Медіакомпанія передала всі листи до поліції.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.