У Софії Київській – виставка ескізів великого Державного герба

У виставкових залах Хлібні Національного заповідника «Софія Київська» проходить виставка робіт, які надійшли на конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Всього представлено 112 робіт. Оскільки процедура конкурсу є анонімною, представлені ескізи не підписані іменами авторів. Після визначення найкращих робіт Організаційний комітет оприлюднить інформацію про переможців", - ідеться в повідомленні.

Виставка триватиме до 27 листопада.

Зазначається, що оцінювання отриманих ескізів проводить журі конкурсу, яке складається з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів.


Переглянути ескізи гербів можна тут і тут.


Нагадуємо
, що на засіданні 11 листопада Кабінет Міністрів врегулював питання виплати премій переможцям конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України. Для відзначення авторів передбачається: перша премія – 100 000 гривень, друга – 50 000, третя – 30 000. Відповідно до постанови про проведення конкурсу, до 1 грудня 2020 року МКІП має подати Мін'юсту пропозиції за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту закону "Про державні символи України".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.