У Софії Київській – виставка ескізів великого Державного герба

У виставкових залах Хлібні Національного заповідника «Софія Київська» проходить виставка робіт, які надійшли на конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Всього представлено 112 робіт. Оскільки процедура конкурсу є анонімною, представлені ескізи не підписані іменами авторів. Після визначення найкращих робіт Організаційний комітет оприлюднить інформацію про переможців", - ідеться в повідомленні.

Виставка триватиме до 27 листопада.

Зазначається, що оцінювання отриманих ескізів проводить журі конкурсу, яке складається з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів.


Переглянути ескізи гербів можна тут і тут.


Нагадуємо
, що на засіданні 11 листопада Кабінет Міністрів врегулював питання виплати премій переможцям конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України. Для відзначення авторів передбачається: перша премія – 100 000 гривень, друга – 50 000, третя – 30 000. Відповідно до постанови про проведення конкурсу, до 1 грудня 2020 року МКІП має подати Мін'юсту пропозиції за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту закону "Про державні символи України".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.