Анатолій Хромов: Українські архіви визнано найбільш відкритими для користувачів у період пандемії

Заходи Державної архівної служби України під час пандемії міжнародним рейтингом визнані найбільш адаптивними та відкритими для користувачів.

Про це йдеться на сайті Міністерства юстиції.

Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов
Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов

Інститут розвитку свободи інформації (IDFI, Грузія) у партнерстві з міжнародними науковцями провів дослідження в рамках проєкту "Оцінка відкритості державних архівів у пострадянських республіках та країнах Східного блоку під час пандемії коронавірусу", в ході якого вивчили діяльність архівів 10 пострадянських та східноєвропейських країн: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Угорщини, Казахстану, Латвії, Литви, Румунії та України.

Метою дослідження було виявити, з яким рівнем відкритості державних архівів стикнулися дослідники під час пандемії та як державні архіви адаптувались до нових умов роботи.

За результатами дослідження, політику Державної архівної служби України в розрізі роботи в період пандемії коронавірусу визнано найбільш активною та відкритою для користувачів.

"Українські державні архіви функціонували активно та з найбільшою прозорістю під час пандемії: щомісяця публікували огляди роботи в державних архівах, головним чином торкаючись створення нових електронних ресурсів та оцифрування існуючих документів" - відзначено у звіті IDFI.

Укрдержархів видав декілька оновлених правил та рекомендацій щодо регулювання роботи в державних архівах з огляду на карантинні обмеження, введені урядом України.

"Обставини, що виникли внаслідок пандемії COVID-19, підкреслили важливість належного функціонування вебсайтів архівів та онлайн-спілкування з користувачами.

У той час, коли люди у всьому світі та в Україні зокрема були змушені залишатися в своїх будинках і працювати віддалено, єдиними шляхами доступу до матеріалів в архівах для істориків та дослідників були Інтернет, вебсайти архівів, знайдені фонди та електронні бази даних в мережі.

З огляду на це актуальним є питання оцифрування українських архівів, створення електронних баз даних документів", – акцентував голова Державної архівної служби Анатолій Хромов.

Крім того, він додав, що українське архівне товариство ініціювало кампанію зі збереження сучасних документів, створених у 2019-2020 в період пандемії COVID-19. Ця колекція, за його словами, стане важливим джерелом не лише для майбутніх дослідників, але і для зусиль науковців на шляху до подолання подальших криз схожого характеру.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.