Спецпроект

Біля меморіалу жертвам Голодомору відновили вивіску Фельдман екопарку

Назву "Фельдман екопарк" біля Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору на виїзді з Харкова відновили після повалення. Представники Інституту національної пам'яті вважають, що літери на цьому місці є недоречними. А автор скульптури на меморіалі Олександр Рідний називає вивіску ганьбою.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Напис повалили 6 листопада. Минулого тижня представники екопарку його відновили. Літери тепер приварені, зроблені з більш міцного матеріалу, повідомив Суспільному речник екопарку Олексій Костюченко.

Напис охороняють люди у балаклавах.

"Їх достатньо, щоб дати відсіч бандитам. Я скажу так: це в жодному разі не реклама. Це найменування організації, яка проводить поруч з меморіалом свою діяльність", — говорить адвокат екопарку Олексій Стовба.

До екопарку звернулися представники Інституту національної пам'яті.

"Тема Голодомору і пам'яті про цю страшну трагедію є дуже чутливою на сьогоднішній день. Так, тут немає поховань, але цей Меморіал наразі єдине впорядковане місце пам'яті в Харківській області", — каже представниця Інституту національної пам'яті на Харківщині Марія Тахтаулова.

"Ми дуже стурбовані цією ситуацією і вважаємо, що подібні рекламні написи є, як мінімум, недоречними на цьому місці", — додала вона.

У самому ж екопарку так не вважають.

"Я вважаю, що це сусідство не несе жодної загрози національній пам'яті. Звісно, ми відкриті до діалогу, будемо обговорювати, але жодним бандитським діям ми не підкоримось — будемо давати відсіч", — сказав Стовба.

"Якщо, попри наші зусилля, щось буде знесено, воно буде відновлено", — додав він.

Встановлення напису автор скульптури на меморіалі Олександр Рідний називає "ганьбою": "Це просто жах. Картинка жахлива. Всіляке було, але, не знаю. Як на мене, це ганьба".

Повалення вивіски розслідують як хуліганство. Підозрюваних немає, повідомили у пресслужбі поліції області. Екопарк у поваленні літер звинувачує політичну партію "Національний корпус". Її представники опублікували відео повалення. Лідер осередку Костянтин Немічев каже, що це зробили "невідомі патріоти".

Нагадаємо, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.