В османському архіві знайдено оригінал грамоти гетьмана Павла Скоропадського

Українські дипломати знайшли оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору 1918 року та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського. Унікальні документи виявили в Османському архіві.

Про це інформує МЗС України.

 

"Вперше на просторах Мережі – оригінал ратифікаційної грамоти за підписом гетьмана Скоропадського та оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору, в тому числі і з Османською імперією.

Всі документи вражають якістю, вишуканим стилем виконання, мистецьким підходом до каліграфії та чітким сургучним відбитком великої державної печатки", - зазначають в МЗС.

І додають, що "історія України буквально оживає посеред Стамбула – тим паче, Києву в роки великих потрясінь, на жаль, не вдалося зберегти свої власні екземпляри".

За словами дипломатів, документи вдалося віднайти стараннями посла України в Туреччині Андрія Сибіги, генерального консула в Стамбулі Олександра Гамана, українських вчених Ірини Матіаш, Омеляна Пріцака, Олександра Середи та за сприяння заступника голови Османського архіву Себахаттіна Байрама.

Як зазначається, в Османському архіві, який налічує понад 90 мільйонів документів, є величезний пласт україністики – десятки тисяч документів.

"Раптово помітивши в списку інформацію про Брест-Литовський договір, дипломати одразу ж запросили відцифровані версії унікальної знахідки. І буквально того ж дня їх отримали", - інформують дипломати.

Відтак, МЗС України планує продовжувати наукову співпрацю з Туреччиною, детальне вивчення українськими дослідниками віднайдених документів, екземпляри яких в Україні не збереглися.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.