У Харкові встановлять пам'ятник митрополиту УПЦ МП

Монумент споруджують до 100-річчя митрополита УПЦ МП Никодима (Руснака)

На місці колишнього сквера Першої Майовки, що був нещодавно декомунізований, розпочали будівництво памятника колишньому харківському митрополиту Никодиму (Руснаку) (1921-2011).

"Сам пам'ятник буде встановлений до сторіччя з дня народження митрополита Никодима, 18 квітня. Він — почесний громадянин області, міста", — повідомив секретар Харківської єпархії о. Михайло Кіт.

Священнослужитель уточнив, це буде перший пам'ятник митрополиту Никодиму.

Никодим Руснак - один з ініціаторів Харківського собору 1992 року, який закріпив розкол українського православ'я на українську та московську гілки.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.