На Полтавщині археологи знайшли ковзани часів Русі

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби

Археологи дослідили багатошарове поселення Решетилівка-ІІІ. Воно потрапило в межі будівництва обходу однойменного населеного пункту під час реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Решетилівка.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

Поселення відкрили археологи Олександр Супруненко та В'ячеслав Шерстюк у 2015 році під час обстеження проектованого обходу смт. Решетилівка. Але якщо п'ять років тому було відомо лише про сам факт існування давнього поселення, цьогорічні розкопки дали можливість дізнатись про нього чимало цікавого.

 

Поселення виявилось багатошаровим: там археологи зафіксували три культурно-хронологічних горизонти.

Найраніші об'єкти пов'язані з життям та господарською діяльністю представників катакомбної культури - племені середньобронзового часу (ХХ-XVII ст. до н.е.). Серед знахідок цього часу – фрагменти горщиків оздоблених відбитками шнура.

Другий горизонт - об'єкти, що залишили по собі представники чорноліської культури, які жили на цих теренах у пізньобронзовий –ранньозалізний час (XI – VIII ст. до н. е.). Із знахідок виявлено фрагменти кераміки з проколами під вінцем та оздоблені наліпним валиком, а також бронзову шпильку та бронзову проколку ромбовидної форми.

А найцікавішою, мабуть, виявилась знахідка, якій може бути трохи більше тисячі років. Це - ковзани, зроблені із кістки, які попередньо датовані Х-ХІІІ ст. Їх виявили у культурному шарі поселення на глибині 0,5 м від сучасної поверхні.

 

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби. Схожі знахідки траплялись раніше під час розкопок у Чернігові.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.