На Полтавщині археологи знайшли ковзани часів Русі

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби

Археологи дослідили багатошарове поселення Решетилівка-ІІІ. Воно потрапило в межі будівництва обходу однойменного населеного пункту під час реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Решетилівка.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

Поселення відкрили археологи Олександр Супруненко та В'ячеслав Шерстюк у 2015 році під час обстеження проектованого обходу смт. Решетилівка. Але якщо п'ять років тому було відомо лише про сам факт існування давнього поселення, цьогорічні розкопки дали можливість дізнатись про нього чимало цікавого.

 

Поселення виявилось багатошаровим: там археологи зафіксували три культурно-хронологічних горизонти.

Найраніші об'єкти пов'язані з життям та господарською діяльністю представників катакомбної культури - племені середньобронзового часу (ХХ-XVII ст. до н.е.). Серед знахідок цього часу – фрагменти горщиків оздоблених відбитками шнура.

Другий горизонт - об'єкти, що залишили по собі представники чорноліської культури, які жили на цих теренах у пізньобронзовий –ранньозалізний час (XI – VIII ст. до н. е.). Із знахідок виявлено фрагменти кераміки з проколами під вінцем та оздоблені наліпним валиком, а також бронзову шпильку та бронзову проколку ромбовидної форми.

А найцікавішою, мабуть, виявилась знахідка, якій може бути трохи більше тисячі років. Це - ковзани, зроблені із кістки, які попередньо датовані Х-ХІІІ ст. Їх виявили у культурному шарі поселення на глибині 0,5 м від сучасної поверхні.

 

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби. Схожі знахідки траплялись раніше під час розкопок у Чернігові.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.