Національний музей історії України презентує ребрендинг

Ключовий посил концепції звучить так: “Історія – міст, який єднає минуле та майбутнє”

Національний музей історії України презентував ребрендинг. Концепцію безкоштовно розробило креативне агентство TABASCO, щоб підтримати музей у прагненні стати сучаснішим.

Одним із важливих елементів ребрендингу є скорочення: Музей ІСТорії = МІСТ.

 

Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України, підкреслює: "Новий бренд – це не просто зміна обкладинки. Для кардинальних змін потрібен час. І ми маємо чітко розуміти, як і куди рухаємося. Історичний музей – це не лише про зберігання та демонстрацію експонатів. Образ мосту унаочнює прагнення поєднувати часи та культури. Новий бренд маніфестує стратегію розвитку музею".

Графічний знак логотипа – літера М, символізує, що саме в МІСТ зустрічаються минуле та майбутнє, єднаються цивілізації та знання. Наш міст поєднує не лише епохи, а й людей. Музей може відкривати історію України для українців і світу – робити її зрозумілішою та спонукати до глибшого знайомства із країною.

Олександр Смірнов, креативний директор TABASCO: "Працюючи над проєктом, ми знайшли цікавий інсайт. Спадщиною радянської традиції стали жахливі абревіатури, які використовувати в житті просто нереально. Ніхто не скаже: "А чи не сходити нам завтра у НМІУ"? Але ж музей має бути визначним місцем, про яке хочеться говорити та згадувати. Недарма Метрополітен у Нью-Йорку називає себе Мет'ом. Ми почали крутити цю ідею – знайшли образи та сенси, котрі точно передають суть головного музею країни. Так і народився МІСТ".

Основні кольори нового брендингу – жовто-зелений та блакитний. Додаткові кольори – зелений, помаранчевий, малиновий, чорний та бордовий. Їх можна використовувати в мерчі, навігації та експозиції музею залежно від тематики.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.