На Рівненщині відкрили виставку про засновницю польської Солідарності. ВІДЕО

"Анна Валентинович – героїня двох народів". Виставку під такою назвою відкрили у середу, 7 жовтня, в селі Садове Гощанського району, де вона народилася. Організували її Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності.

Про це повідомляє Суспільне.

 
Більше про долю Анни Валентинович читайте у статті Ігоря Галагіди - Українська мати польської Солідарності. Невідоме дитинство Анни Валентинович

Анна Валентинович – польська громадська діячка, засновниця незалежної профспілки "Солідарність".

Вона загинула в авіакатастрофі разом з Президентом Польщі Лехом Качинським та іншими членами офіційної польської делегації 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом.

Анатолій Вертелецький – племінник Анни Валентинович. Розповідає, що під час Другої світової війни її до Польщі забрала родина, у якої тоді 13-річна дівчина працювала. Рідні втратили з нею зв'язок, а розшукали у 1996 році.

"Це було щось неймовірне, коли я зустрічав її на автовокзалі. Зразу впізнали, по зовнішньому вигляду, як моя мама, вони всі маленькі зростом. Емоції переповнювали", – розповідає племінник Анатолій Вертелецький.

"Для нас, поляків, "Солідарність" – це початок розпаду "совєцкого союзу", 40 років тому у нас розпочалися страйки. Анну Валентинович називають матір'ю "Солідарності". В цілому світі знають Леха Валенсу, але з самого початку Анна Валентинович була важливіша", – розповідає директор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський.

 
Роберт Чижевський та сестра Анни Валентинович - Катерина

Спершу виставку, присвячену Анні Валентинович, показали у Києві. Після Садового її планують презентувати і в інших населених пунктах, зокрема, Рівному, Острозі та Дубні.

Історія України і Польщі має дуже багато спільного. Приклад Польщі може брати Україна, і навпаки, – прокоментував генеральний консул республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.