КМДА внесла до переліку об’єктів культурної спадщини «тарілку» на Либідській

Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс «тарілку» на Либідській до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

Йдеться про будівлю Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації на вулиці Антоновича, 180. Наступний крок — Міністерство культури має надати "тарілці" статус пам'ятки і внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

"Будівля є унікальною за своїм архітектурним рішенням. Продумані акустичні ефекти і планування першого рівня роблять її однією з небагатьох таких будівель у столиці. Після реставрації споруда може стати сучасною концертною залою", — зазначив міністр культури Олександр Ткаченко.

Будинок із "літаючою тарілкою" у Києві звели у 1971 році за проєктом архітектора Флоріана Юр'єва. Наразі там розташовані Український інститут науково-технічної експертизи та інформації і Державна науково-технічна бібліотека України.

Станом на зараз будівля почала поступово занепадати, а навколо неї будуються ТРЦ — Ocean Plaza вже побудований, а Ocean Mall ще будується. Шириться інформація про те, що і саму "тарілку" продадуть забудовникам під знесення для будівництва ТРЦ. У зв'язку з цим виникли громадські рухи з вимогою зберегти та реконструювати "тарілку".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.