Вчені знайшли неушкоджені клітини мозку в однієї з жертв виверження Везувію

Дослідники виявили неушкоджені клітини в головному мозку людини, яка загинула під час виверження вулкана Везувій, що знищило місто Геркуланум у 79 році після Р.Х.

Про це пише CNN.

 
Геркуланум
Фото: Andrea Schaffer

Відкриття було зроблено під час вивчення останків, вперше виявлених в 1960-х роках. За словами дослідників, жертву знайшли лежачою обличчям вниз на деревʼяному ліжку в будинку, імовірно, присвяченому поклонінню імператору Августу. На момент смерті загиблому було близько 25 років.

Антрополог з Неаполітанського університету Пʼєр Паоло Петроні, який керував дослідженням, розповів, що проєкт почався, коли він побачив "якийсь скляний матеріал, що сяяв зсередини черепа". Петроні та його колеги показали, що це "сяйво" було спричинене вітрифікацією (перехід рідини при зниженні температури у склоподібний стан – ред.) мозку жертви через високу температуру з наступним швидким охолодженням.

"Мозок, що зазнав впливу гарячого вулканічного попелу, повинен був спочатку стати рідким, а потім негайно перетворитися на склоподібний матеріал через швидке охолодження відкладень вулканічного попелу", — розповів Петроні.

Після подальшого аналізу команда виявила клітини в вітрифікованому мозку, які, за словами Петроні, "неймовірно добре збереглися зі ступенем розкладання, який неможливо знайти де-небудь ще". Дослідники також виявили неушкоджені нервові клітини в спинному мозку, які, як і мозок, були вітрифіковані.

Гвідо Джордано, вулканолог з Університету Рома Тре, який працював над дослідженням, сказав виданню, що обвуглена деревина, знайдена поряд зі скелетом, дозволила дослідникам зробити висновок, що після виверження температура в місці виявлення жертви становила понад 500 градусів.

Професор Петроні додав, що відкриття дослідників має "вирішальне значення для оцінки владою ризиків в разі можливого виверження Везувію, найнебезпечнішого вулкана у світі, який загрожує більш ніж 3 мільйонам жителів Неаполя і його околиць".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.