Вченим вдалося виділити фрагменти ДНК комах, «замурованих» у смолі

Вченим вперше вдалося виділити із комах, капсульованих у смолі, фрагменти ДНК, достатні для дослідження геному.

Для дослідів, як повідомляє Forbes, використовувалися короїди з Мадагаскару, що застрягли у смолі бурштинового дерева, а не викопний бурштин.

 

Зібрані зразки зберігалися від двох до шести років, після чого дослідники намагалися виділити ДНК комах.

Лише після ретельного очищення зразків та повторення процесу ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція, яка широко використовується для реплікації дрібних фрагментів ДНК) декілька разів, вчені змогли виділити достатньо ДНК для вивчення геному жуків.

Видання зазначає, що, на думку вчених, цей метод, імовірно, може доповнити перелік більш поширених методів аналізу ДНК, таких як екстракція із скелетного матеріалу, муміфікованих та заморожених тканин.

Разом з тим, зауважується, що практично немає шансів відтворити описану в "Парку юрського періоду" ситуацію, коли ДНК динозаврів вдалося виділити із слини муміфікованого в бурштині комара, оскільки хімічні сполуки бурштинової смоли здатні руйнувати ДНК "захоплених" організмів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.