Вченим вдалося виділити фрагменти ДНК комах, «замурованих» у смолі

Вченим вперше вдалося виділити із комах, капсульованих у смолі, фрагменти ДНК, достатні для дослідження геному.

Для дослідів, як повідомляє Forbes, використовувалися короїди з Мадагаскару, що застрягли у смолі бурштинового дерева, а не викопний бурштин.

 

Зібрані зразки зберігалися від двох до шести років, після чого дослідники намагалися виділити ДНК комах.

Лише після ретельного очищення зразків та повторення процесу ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція, яка широко використовується для реплікації дрібних фрагментів ДНК) декілька разів, вчені змогли виділити достатньо ДНК для вивчення геному жуків.

Видання зазначає, що, на думку вчених, цей метод, імовірно, може доповнити перелік більш поширених методів аналізу ДНК, таких як екстракція із скелетного матеріалу, муміфікованих та заморожених тканин.

Разом з тим, зауважується, що практично немає шансів відтворити описану в "Парку юрського періоду" ситуацію, коли ДНК динозаврів вдалося виділити із слини муміфікованого в бурштині комара, оскільки хімічні сполуки бурштинової смоли здатні руйнувати ДНК "захоплених" організмів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.