Чи знайшлась Бурштинова кімната?

Польські дайвери з групи Baltitech знайшли на дні Балтики німецький корабель "Карлсруе".

В його трюмі лежать ящики, які ще треба витягти на сушу. Дайвери не виключають, що в ящиках можуть бути фрагменти легендарної Бурштинової кімнати, повідомляє ВВС. України.

 
Копія кімнати

"Ми шукали уламки з минулого року, коли зрозуміли, що на дні Балтійського моря може спочивати цікава нерозкрита історія, — розповів агентству Reuters дайвер Томаш Стахура. - Корабель практично не пошкоджено. В трюмах ми знайшли військові машини, фарфор і безліч ящиків з невідомим вмістом".

Під час найбільшої у світовій історії морської евакуаційної операції "Ганнібал" в березні-квітні 1945 року колишню Східну Пруссію залишили понад мільйон німецьких військових і місцевих жителів.

Пароплав "Карлсруе" залишив Кенігсберг напередодні падіння міста. 13 квітня 1945 року його потопила радянська авіація. Згідно зі збереженими документами, він вийшов з порту поспіхом. На борту перебували 1083 людини і 360 тонн вантажу. Врятувалися 113 людей.

"Все це змушує працювати уяву. Те, що знайшли на дні Балтійського моря німецький пароплав і ящики з ще невідомим вмістом, може мати важливе значення", - сказав інший дайвер Томаш Звара.

У трюмах
У трюмах "Карлсруе" знайшли військові машини, фарфор і безліч ящиків з невідомим вмістом
фото: REUTERS

"Раніше ми кожен раз хвилювалися, але тепер вже перестали стежити за такою інформацією, яка з'являється з маніакальною наполегливістю", - заявила Російській службі Бі-бі-сі заступник директора з наукової роботи музею "Царське Село" Іраїда Ботт.

Цю думку поділяв нині покійний барон Едуард фон Фальц-Фейн, який заснував разом з радянським письменником Юліаном Семеновим Міжнародний комітет з пошуку Бурштинової кімнати і вважався найбільшим у світі фахівцем з даного питання.

"Шукали 20 років, витратили на експедиції по всьому світу неймовірні гроші, зібрали величезний архів, щоб потім дізнатися, що кімната згоріла", - заявив він у 2016 році.



Нерозкрита таємниця

Унікальний бурштиновий кабінет виготовили данські і німецькі майстри для короля Пруссії Фрідріха I. У 1716 році кімнату подарували Петру I. Той у відповідь відправив до Пруссії 55 кріпаків величезного зросту для королівської гвардії.

Через м'якість бурштин в основному використовується для дрібних виробів і не вважається матеріалом для прикраси стін.

У Петербурзі півстоліття не могли знайти подарунку відповідного місця. Згодом бурштином обклали одну з кімнат заміського палацу Катерини IІ у Царському селі.

Копія кімнати
Копія кімнати

Кімнату чотири рази реставрували. П'ята реставрація була запланована на 1941 рік, але почалася війна.

Евакуювати Бурштинову кімнату до Новосибірська разом з іншими цінностями палацу не вдалося через її крихкість і поспіх.

Уже в жовтні 1941 року нацисти вивезли Бурштинову кімнату в Кенігсберг і зберігали її в колишньому замку бранденбургських курфюрстів.

11 квітня 1945 року через два дні після взяття міста радянськими військами, в замку з невідомої причини сталася пожежа.

Основна версія свідчить, що Бурштинова кімната згоріла.

Однак є припущення, що нацисти завчасно вивезли шедевр і десь сховали.

Десятиліттями знаходилися "свідки", які стверджували, що навесні 1945 року бачили, як панелі упаковували в ящики, і навіть самі брали участь в процесі. Називали різні місця переховування скарбу.

"Шукали в Калінінградській області, у Німеччині, у Польщі і навіть у Латинській Америці, але жодне повідомлення не підтвердилося", - говорить Іраїда Ботт.

При цьому експерти стверджують, що зусилля вже не мають сенсу: навіть якби Бурштинову кімнату знайшли через 75 років, вона була б у жахливому стані через перепади температури і вологості.

"Якщо Бурштинова кімната дійсно знаходиться в підвалі під бункером, то ми її ніколи більше не побачимо. Янтар не можна зберігати в таких умовах, він просто загине, перетвориться в безформну масу", - заявив на початку вересня цього року віцепрезидент російської асоціації істориків війни Костянтин Залеський.

Так він коментував чергову версію про те, що ящики з панелями нібито заховали у бункері останнього німецького коменданта Кенігсберга.

"У воді шансів на збереження бурштину теоретично більше, але в будь-якому випадку ми отримали б не панно, а шматочки в мішку", - говорить Іраїда Ботт.



Відновлення

У 2003 році виготовили точну копію Бурштинової кімнати. До пандемії коронавірусу її щорічно відвідували в середньому 3,5 мільйона людей.

Робота тривала понад 20 років і обійшлася в 11,3 млн доларів. На виготовлення нової кімнати пішли шість тонн калінінградського бурштину.

Барон фон Фальц-Фейн, який встиг за довге життя побачити і колишню, і нову кімнату, говорив, що копія вийшла краща за оригінал.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.