Чи знайшлась Бурштинова кімната?

Польські дайвери з групи Baltitech знайшли на дні Балтики німецький корабель "Карлсруе".

В його трюмі лежать ящики, які ще треба витягти на сушу. Дайвери не виключають, що в ящиках можуть бути фрагменти легендарної Бурштинової кімнати, повідомляє ВВС. України.

 
Копія кімнати

"Ми шукали уламки з минулого року, коли зрозуміли, що на дні Балтійського моря може спочивати цікава нерозкрита історія, — розповів агентству Reuters дайвер Томаш Стахура. - Корабель практично не пошкоджено. В трюмах ми знайшли військові машини, фарфор і безліч ящиків з невідомим вмістом".

Під час найбільшої у світовій історії морської евакуаційної операції "Ганнібал" в березні-квітні 1945 року колишню Східну Пруссію залишили понад мільйон німецьких військових і місцевих жителів.

Пароплав "Карлсруе" залишив Кенігсберг напередодні падіння міста. 13 квітня 1945 року його потопила радянська авіація. Згідно зі збереженими документами, він вийшов з порту поспіхом. На борту перебували 1083 людини і 360 тонн вантажу. Врятувалися 113 людей.

"Все це змушує працювати уяву. Те, що знайшли на дні Балтійського моря німецький пароплав і ящики з ще невідомим вмістом, може мати важливе значення", - сказав інший дайвер Томаш Звара.

У трюмах
У трюмах "Карлсруе" знайшли військові машини, фарфор і безліч ящиків з невідомим вмістом
фото: REUTERS

"Раніше ми кожен раз хвилювалися, але тепер вже перестали стежити за такою інформацією, яка з'являється з маніакальною наполегливістю", - заявила Російській службі Бі-бі-сі заступник директора з наукової роботи музею "Царське Село" Іраїда Ботт.

Цю думку поділяв нині покійний барон Едуард фон Фальц-Фейн, який заснував разом з радянським письменником Юліаном Семеновим Міжнародний комітет з пошуку Бурштинової кімнати і вважався найбільшим у світі фахівцем з даного питання.

"Шукали 20 років, витратили на експедиції по всьому світу неймовірні гроші, зібрали величезний архів, щоб потім дізнатися, що кімната згоріла", - заявив він у 2016 році.



Нерозкрита таємниця

Унікальний бурштиновий кабінет виготовили данські і німецькі майстри для короля Пруссії Фрідріха I. У 1716 році кімнату подарували Петру I. Той у відповідь відправив до Пруссії 55 кріпаків величезного зросту для королівської гвардії.

Через м'якість бурштин в основному використовується для дрібних виробів і не вважається матеріалом для прикраси стін.

У Петербурзі півстоліття не могли знайти подарунку відповідного місця. Згодом бурштином обклали одну з кімнат заміського палацу Катерини IІ у Царському селі.

Копія кімнати
Копія кімнати

Кімнату чотири рази реставрували. П'ята реставрація була запланована на 1941 рік, але почалася війна.

Евакуювати Бурштинову кімнату до Новосибірська разом з іншими цінностями палацу не вдалося через її крихкість і поспіх.

Уже в жовтні 1941 року нацисти вивезли Бурштинову кімнату в Кенігсберг і зберігали її в колишньому замку бранденбургських курфюрстів.

11 квітня 1945 року через два дні після взяття міста радянськими військами, в замку з невідомої причини сталася пожежа.

Основна версія свідчить, що Бурштинова кімната згоріла.

Однак є припущення, що нацисти завчасно вивезли шедевр і десь сховали.

Десятиліттями знаходилися "свідки", які стверджували, що навесні 1945 року бачили, як панелі упаковували в ящики, і навіть самі брали участь в процесі. Називали різні місця переховування скарбу.

"Шукали в Калінінградській області, у Німеччині, у Польщі і навіть у Латинській Америці, але жодне повідомлення не підтвердилося", - говорить Іраїда Ботт.

При цьому експерти стверджують, що зусилля вже не мають сенсу: навіть якби Бурштинову кімнату знайшли через 75 років, вона була б у жахливому стані через перепади температури і вологості.

"Якщо Бурштинова кімната дійсно знаходиться в підвалі під бункером, то ми її ніколи більше не побачимо. Янтар не можна зберігати в таких умовах, він просто загине, перетвориться в безформну масу", - заявив на початку вересня цього року віцепрезидент російської асоціації істориків війни Костянтин Залеський.

Так він коментував чергову версію про те, що ящики з панелями нібито заховали у бункері останнього німецького коменданта Кенігсберга.

"У воді шансів на збереження бурштину теоретично більше, але в будь-якому випадку ми отримали б не панно, а шматочки в мішку", - говорить Іраїда Ботт.



Відновлення

У 2003 році виготовили точну копію Бурштинової кімнати. До пандемії коронавірусу її щорічно відвідували в середньому 3,5 мільйона людей.

Робота тривала понад 20 років і обійшлася в 11,3 млн доларів. На виготовлення нової кімнати пішли шість тонн калінінградського бурштину.

Барон фон Фальц-Фейн, який встиг за довге життя побачити і колишню, і нову кімнату, говорив, що копія вийшла краща за оригінал.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.