Вандалізм у Бабиному Яру

Розбито пам’ятну плиту на якій закарбовані імена учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках

Про це повідомив у Фейсбуці Богдан Червак.

Він виявив, що сьогодні вночі невідомі особи розбили кувалдою та обмалювали червоною фарбою пам'ятну плиту з іменами учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках.

Пам'ятна плита  розміщена біля Пам'ятного Хреста, встановленого у 1992 році на честь Олени Теліги і українців – жертв Бабиного Яру.

"Уже не вперше паплюжиться святе для кожного українця місце. Пам'ятний Хрест неодноразово підпалювали, намагалися зрізати, плити торощили і обливали фарбою. 
І жодного разу поліція не знаходила злочинців.
Очевидно, що акт вандалізму вчинили вороги незалежної України, які бояться українських націоналістів навіть мертвими.
Плиту відновимо, пам'ять збережемо, ворогів покараємо!" - зазначив Богдан Червак.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.