Вандалізм у Бабиному Яру

Розбито пам’ятну плиту на якій закарбовані імена учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках

Про це повідомив у Фейсбуці Богдан Червак.

Він виявив, що сьогодні вночі невідомі особи розбили кувалдою та обмалювали червоною фарбою пам'ятну плиту з іменами учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках.

Пам'ятна плита  розміщена біля Пам'ятного Хреста, встановленого у 1992 році на честь Олени Теліги і українців – жертв Бабиного Яру.

"Уже не вперше паплюжиться святе для кожного українця місце. Пам'ятний Хрест неодноразово підпалювали, намагалися зрізати, плити торощили і обливали фарбою. 
І жодного разу поліція не знаходила злочинців.
Очевидно, що акт вандалізму вчинили вороги незалежної України, які бояться українських націоналістів навіть мертвими.
Плиту відновимо, пам'ять збережемо, ворогів покараємо!" - зазначив Богдан Червак.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.