АНОНС: відкриття пам’ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану

Пам’ятник полковнику Петрові Болбочану в Києві стане першою монументальною скульптурою на його честь в Україні й світі

4 жовтня, о 10.30, в Києві відбудеться урочисте відкриття пам'ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану.

Захід проводиться у сквері імені Петра Болбочана на вулиці Січових Стрільців, 86.

Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, очільник Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і узяття під контроль Чорноморського флоту.

П.Болбочан був поборником самостійної та незалежної України, категорично виступав проти союзу з більшовиками та Росією. Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, осуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку талановитому полковнику було лише 35 років.

Петро Болбочан
Петро Болбочан

Відкриття пам'ятника супроводжуватиметься урочистими заходами із залученням реконструкторів подій того часу, почесною вартою зі стягами, відповідним інформаційним й музичним наповненням.

Лунатимуть відомі композиції "Марш Україна", "Меч Арея", "Марш нової армії" у виконанні Тараса Компаніченка, Василя Лютого, Сергія Василюка. Ведучий – Олексій Паламаренко.

Як почесні гості запрошені: Київський міський голова, голова Шевченківського району, голова Українського інституту національної пам'яті, очільники громадських організацій та політичних сил, які долучилися до створення пам'ятника, а також керівництво дотичних до події державних структур.

Створення скульптури стало можливим завдяки пожертвам українців із різних куточків світу: зокрема, України, а також – Швейцарії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Росії.

Встановлення монументу відбувалось за підтримки органів місцевої влади.

Пам'ятник є подарунком місту Києву від громадськості.

За безпосередньої участі кого утворено та встановлено пам'ятник Петрові Болбочану:

Скульптори – М. Горловий, О. Фурман

Ідея – Історичний клуб "Холодний Яр"

Реалізація – Громадська спілка "Музичний батальйон", за підтримки національно-патріотичних сил "Правий сектор", "Свобода, Національний корпус.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.